прикмети про погоду

Народні прикмети про погоду в травні

травень, прикмети про погоду у травніЯкщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки.

Соловей співав усю ніч — перед погожим днем.

Якщо горобці й ластівки гніздяться з північного боку будівлі — на жарке літо.

Кажани ввечері густо літають — завтра буде гарна погода.

Якщо жаби стрибають по землі — на дощ.

Багато хрущів — на сухе літо.

Удень пройшла гроза .....


Народні прикмети про погоду в квітні

Рівне, весна, квітень місяцьУ квітні ранковий туман віщує ясну погоду.

Якщо купчасті хмари надвечір не зникають, то погода погіршиться, задощить.

Черемха зацвітає перед останніми весняними заморозками.

За цвітінням осики визначають терміни ранньої сівби моркви, аза цвітінням черемхи — картоплі.

Закурілася ліщина — час орати.

Розпустився дуб — пора сіяти горох.

Якщо дуб розпустився раніше від ясена — на сухе літо.

Зазеленів березовий гай — пересаджуй дерева.

На початку квітня грім — на тепле літо.

Туман стелиться по воді — на ....


Собор архістратига Михаїла

21 листопада — собор архістратига Михаїла.

Архангел Михаїл — головний архангел, один із семи архістратигів, вождь небесного воїнства, покровитель людського роду. Архангел Михаїл вважається теж покровителем міста Києва, ізраїльського народу, німців, військових, міліціонерів (поліцейських), моряків, бакалійників, парашутистів та хворих.

Російський Златоуст, архієпископ Херсонський Інокентій для науки писав: «Він перший повстав проти сатани, коли цей повстав проти Вседержителя. Відомо, чим закінчилася ця війна: поваленням сатани з неба. Відтоді Архангел Михаїл не перестає боротись за славу Творця, за справу порятунку роду людського, за церкву і чад її».

День святого Михаїла

Давній герб столиці України прикрашений образом архістратига Михаїла з мечем, його український народ вважає охоронцем Києва. Образ святого Михаїла уособлює перемогу добра над темними силами: гримить грім — значить, святий Михайло бореться з чортами.

Існує поширений переказ про чорта, який намагався сховатися від архістратига Михаїла. Щоб урятуватись, чорт почав називати предмети, за якими Михаїл не дістав би його.


Народний календар та прикмети про погоду у жовтні

ТО ПЛАЧЕ, ТО СМІЄТЬСЯ

Жовтень місяцьУ цьому місяці жовтіє і опадає листя. Це й дало привід назвати місяць жовтнем, а ще його називали грязень, весільник, хмурень, зазимник.

Жовтень — пора холодних дощів, скорочення довготи дня, осіннього бездоріжжя. Місяць-листобій.

Перед початком зими осінь не жалкує фарби. Вітер-листобій зриває листя з дерев і воно шелестить під ногами.

Жовтень — місяць збору плодів. З північних районів прибувають чечітки, згодом — снігурі, які віщують снігопади. Линяють пушні звірі. М’які перини з листя готують собі ведмеді, борсуки, їжаки. Гасають у дубових лісах дикі свині. Спішать нагуляти до зими якомога більше жиру. Залягають в ямах старі соми, окуні, лящі, піскарі та коропи.

Іноді занадяться дрібні, мрячні дощі.

Осінь справляє своє новосілля. Вона несе нам душевний спокій, світлі мрії.

Про жовтень складені численні народні прислів’я, приповідки, прикмети.

В жовтні вигореш мілко, весною посієш рідко, то й уродиться дідько.

В жовтні гріє молотіння хліба, а не піч.

Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.

Вітер в жовтні із сходу — холодна зима.

Вітер в жовтні із заходу — ...

 


Народний календар та прикмети про погоду у вересні

ДОЩИК СІЄ

ВересеньНайбільш достовірним є твердження про зв’язок назви місяця з масовим цвітінням вересу вічнозеленого, дуже розгалуженого куща з дрібними листочками.

Вересень — первісток і новосел осені, її заспів і рум’янець. Жовтий місяць, золотоцвіт, листопадник, вечір року. Місяць-хмурень через згасання сонця і часті негоди.

Але ще по-літньому припікає сонечко. Пожовкли трави. Лише де-не-де проглядають жовтуваті сухоцвіти цміну піщаного. В третій декаді місяця (23 вересня) — день осіннього рівнодення, коли день зрівнюється з ніччю. Після цього ніч помітно прибуває, а дні йдуть на зменшення. Частіше випадають дощі.

Шаріють і рум’яняться осики, скидають листя вільха, ясен, клен, липа. Місяць щедрий на плоди — достигли брусниця, глід, горіхи, горобина, груша, дуб, калина, ліщина, обліпиха, ожина, терен, яблуня...

Відлітають птахи. Одні залишають домівку вдень, інші — тільки вночі. Качки, наприклад, при відлітанні шикуються в косий ряд. Журавлі і гуси утворюють клин. У народі його називають журавлиний ключ. І тоді летить над принишклими полями і лісами журавлине «кур-ли... кур-ли...». Піднімають люди голову вверх — кур-ли... кур-ли... Є в цьому хвилюючому крику щось тужливе, як слова прощання, слова вічної розлуки.

Шелестить під ногами осінній лист. У багрянець і золото вбрані дерева. Кружляє, летить листопад. Осінь крокує по землі, щедро віддає людям свої плоди.


Народний календар та прикмети про погоду у серпні.

НА ЗИМОВИЙ СТІЛ ГОТУЄ ЛАСОЩІ

Серпень місяць, Рівненська областьКолись основним знаряддям для збирання врожаю був серп. На його честь назвали восьмий місяць року — серпень. У білоруській мові цей місяць називають жнивцем — пора збирання хлібів.

Місяць літопроводець, присмерк літа, володар жнив, межа і літа і осені, переддень і передвісник золотої осені. Місяць — зірничник, від яскравих зірниць і ясних зірок.

Йде, спішить до кінця літо. Незабаром зустріч з осінню. Літо червлене спішить до фінішу. На вигонах вигоріли і померкли трави. В природі серпень найспокійніший місяць: ні вогкості, ні суховію, ні пекельної спеки. Закінчується збирання хлібів.

З’являються перші пасма жовтого листя в беріз. Медом пахнуть пасіки, яблуками — садки, сіном — скирди, грибами — ліс і навіть промені сонця — близьким золотом осені. Іноді можна зауважити, як в повітрі пливуть срібні ниточки павутиння. Певна ознака закінчення літа.


Українська народна метеорологія та календар

В українського народу впродовж століть у процесі виробничої діяльності, постійного спілкування з природою склалися багаті традиційні знання, які давали змогу виживати у нелегких умовах натурального і напівнатурального способу господарювання. Ці знання допомагали хліборобам орієнтуватися в просторі, пристосуватися до природних умов, здійснювати потрібні виміри й обрахунки, прогнозувати результати праці, пізнавати світ.

Важливе місце у такій діяльності та формуванні поведінки людей посідали знання метеорології і народний календар. Вони чітко визначали етапи господарської діяльності, регламентували працю і час відпочинку. В календарі втілювалися не лише етнічна історія, а й традиційний побут, весь уклад життя народу.

В людей, котрі тривалий час перебували під відкритим небом, — землеробів, мисливців, рибалок, чумаків, пастухів — існувала постійна потреба спостерігати за виглядом хмар, неба, снігу, за станом води, поведінкою тварин, птахів. Ці спостереження давали змогу прогнозувати зміну погоди. Мірошники, які постійно вивчали силу і напрямок вітрів, уміли передбачати наближення бурі й хуртовини; той, хто працював у саду, полі та на городі, навчився прогнозувати наступ заморозків, сльоти, сухої погоди. Відібрані прикмети не лише передаються з покоління в покоління, а й відповідно перевіряються, уточнюються і доповнюються новим досвідом.


Петра і Павла

Петра і Павла     12 липня Православна церква вшановує пам'ять святих славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла. Саме ці апостоли  більше за інших попрацювали в проповіді християнства серед іудеїв і язичників, тому церква називає їх «першоверховними апостолами».

Петро і Павло — два стовпи віри — два діаметрально протилежні характери, приходять до єдиного завершенні свого земного шляху.
Згідно з євангельським переказом, апостол Петро був старшим братом апостола Андрія, до зустрічі з Христом мав ім'я Симон. Разом з братом вони заробляли на хліб, ловлячи рибу. Апостольське ім’я Петро – (з грецьк. «камінь», «скеля») – дав йому Христос, коли покликав слідувати за собою.Тому апостол Петро за церковною традицією дійсно сприймається як той камінь, на якому була заснована Церква.
 
Не обтяжений освітою або вченістю Петро був дуже простою і щирою людиною, його спосіб мислення дуже живий,
в характері — гарячковість. Для нього була характерна мова, що спонукує до негайних дій. Петро стає учасником багатьох подій, описаних у Євангелії. Саме його тещу зцілив Христос — і це було одне з перших чудес.

 


День Івана Купала (Різдво Предтечі)

Івана купала, 7 липня свято Івана Купала 7 липня православні християни святкують Різдво святого пророка Предтечі та Хрестителя Божого Івана. За церковними переказами, батьки Івана Хрестителя — Єлисавета й священик Захарія з міста Хеврон. Вони аж до старості не мали дітей, але одного разу під час богослужіння Захарії явився архангел Гавриїл. Він став біля кадильного жертовника й провістив народження в Захарія сина, і син той стане провісником Спасителя. Захарія спочатку не повірив архангелу, і той його покарав за невіру німотою. Це покарання одночасно було й знаменням, що Гавриїл каже правду. Коли довгоочікувана дитина нарешті народилася, Захарія на папері написав, що її зватимуть Іваном. І німота одразу спала.

Одночасно з Єлисаветою при надії була й Марія, майбутня мати Ісуса Христа. Коли народився Син Божий, Ірод наказав убити всіх немовлят. Дізнавшись про це, Єлисавета втекла разом із сином та сховалася в печері посеред пустелі. Захарія в цей час був у Єрусалимі. Ірод послав до нього вояків, щоб вони дізналися від нього, де ховається Єлисавета з немовлям. Оскільки священик у жодному разі не хотів ви-давати дружину, його було вбито прямо в храмі. Єлисавета мешкала в пустелі до самої смерті. А Іван Предтеча перебував під охороною янгола, а коли трохи подорослішав, прий – шов иа проповідь про покаяння. Пізніше він виконав надзви – чайно важливу місію — охрестив Ісуса Христа.

Народ має свої уявлення про де свято. У цей день Іван Хреститель освятив воду та прогнав злі сили. Народ дав цьому святу свої, так би мовити, неофіційні назви: Іван – травник, Іван-чаклун та ін. Загалом це дуже давнє язичницьке свято, яке було певною мірою переосмислене після запровадження християнства на Русі.


Народний календар та прикмети про погоду у липні.

КРАСА ЛІТА, СЕРЕДИНА ЦВІТУ

Липень, літо, горобинаНазва місяця пов’язана з масовим цвітінням липи. Раніше цей місяць називали «липець», або «косець» — від слова косити, «пасень»  —    від слова пасти. В давнину цей місяць ще називали «грозником», бо п’ятнадцять гроз припадало в середньому на липень. «Після дощу   —    земля іменинниця», — говорять у народі. Стомлена під сонцем земля жадібно п’є воду.

Липень — зеніт літа, його екватор, маківка, вершина. Місяць  —    володар тепла, сінозірник. Надія літа, середина цвіту, зелений бенкет року, розкішний, щедрий і багатобарвний.

Липень — один із найжаркіших місяців, тріпоче, тремтить жарке повітря. В його теплі ніжиться різнотрав’я. Луки, поля, гаї пишаються своїми багатобарвними шатами. У повітрі розлитий аромат розквітлої липи. Дозрівають малина, суниці, вишні, смородина, черемха, чорниця.


Сторінки