народний календар

Народний календар. Весняні свята.

Березень (Явдохи, Сорок Святих, свято св. Алексія, Хрести)

Рік в українців, як і в усіх інших слов'янських народів, складався із двох циклів, відповідно і новоріччя святкувалось двічі. Весняне новоріччя розпочинали зустрічати в день Явдохи (14 березня), це ймення означало буквально «життєславна» і звучало як Явдоня. Асоціюється це ім'я з покровительством земної природи і знаменує пробудження життєвої сили землі.

Починаючи з цього дня, діти ходили по дворах і славили прихід весни, співали закличні веснянки і носили із собою вирізаних з дерева ластівок або випечених «жайворонків»:

Благослови, Боже,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
Ой, весна в човничку,
Літечко в возочку.

У цей день наші предки зустрічали . . . . .


Народний календар та прикмети про погоду у жовтні

ТО ПЛАЧЕ, ТО СМІЄТЬСЯ

Жовтень місяцьУ цьому місяці жовтіє і опадає листя. Це й дало привід назвати місяць жовтнем, а ще його називали грязень, весільник, хмурень, зазимник.

Жовтень — пора холодних дощів, скорочення довготи дня, осіннього бездоріжжя. Місяць-листобій.

Перед початком зими осінь не жалкує фарби. Вітер-листобій зриває листя з дерев і воно шелестить під ногами.

Жовтень — місяць збору плодів. З північних районів прибувають чечітки, згодом — снігурі, які віщують снігопади. Линяють пушні звірі. М’які перини з листя готують собі ведмеді, борсуки, їжаки. Гасають у дубових лісах дикі свині. Спішать нагуляти до зими якомога більше жиру. Залягають в ямах старі соми, окуні, лящі, піскарі та коропи.

Іноді занадяться дрібні, мрячні дощі.

Осінь справляє своє новосілля. Вона несе нам душевний спокій, світлі мрії.

Про жовтень складені численні народні прислів’я, приповідки, прикмети.

В жовтні вигореш мілко, весною посієш рідко, то й уродиться дідько.

В жовтні гріє молотіння хліба, а не піч.

Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.

Вітер в жовтні із сходу — холодна зима.

Вітер в жовтні із заходу — ...

 


Народний календар та прикмети про погоду у вересні

ДОЩИК СІЄ

ВересеньНайбільш достовірним є твердження про зв’язок назви місяця з масовим цвітінням вересу вічнозеленого, дуже розгалуженого куща з дрібними листочками.

Вересень — первісток і новосел осені, її заспів і рум’янець. Жовтий місяць, золотоцвіт, листопадник, вечір року. Місяць-хмурень через згасання сонця і часті негоди.

Але ще по-літньому припікає сонечко. Пожовкли трави. Лише де-не-де проглядають жовтуваті сухоцвіти цміну піщаного. В третій декаді місяця (23 вересня) — день осіннього рівнодення, коли день зрівнюється з ніччю. Після цього ніч помітно прибуває, а дні йдуть на зменшення. Частіше випадають дощі.

Шаріють і рум’яняться осики, скидають листя вільха, ясен, клен, липа. Місяць щедрий на плоди — достигли брусниця, глід, горіхи, горобина, груша, дуб, калина, ліщина, обліпиха, ожина, терен, яблуня...

Відлітають птахи. Одні залишають домівку вдень, інші — тільки вночі. Качки, наприклад, при відлітанні шикуються в косий ряд. Журавлі і гуси утворюють клин. У народі його називають журавлиний ключ. І тоді летить над принишклими полями і лісами журавлине «кур-ли... кур-ли...». Піднімають люди голову вверх — кур-ли... кур-ли... Є в цьому хвилюючому крику щось тужливе, як слова прощання, слова вічної розлуки.

Шелестить під ногами осінній лист. У багрянець і золото вбрані дерева. Кружляє, летить листопад. Осінь крокує по землі, щедро віддає людям свої плоди.


Народний календар та прикмети про погоду у серпні.

НА ЗИМОВИЙ СТІЛ ГОТУЄ ЛАСОЩІ

Серпень місяць, Рівненська областьКолись основним знаряддям для збирання врожаю був серп. На його честь назвали восьмий місяць року — серпень. У білоруській мові цей місяць називають жнивцем — пора збирання хлібів.

Місяць літопроводець, присмерк літа, володар жнив, межа і літа і осені, переддень і передвісник золотої осені. Місяць — зірничник, від яскравих зірниць і ясних зірок.

Йде, спішить до кінця літо. Незабаром зустріч з осінню. Літо червлене спішить до фінішу. На вигонах вигоріли і померкли трави. В природі серпень найспокійніший місяць: ні вогкості, ні суховію, ні пекельної спеки. Закінчується збирання хлібів.

З’являються перші пасма жовтого листя в беріз. Медом пахнуть пасіки, яблуками — садки, сіном — скирди, грибами — ліс і навіть промені сонця — близьким золотом осені. Іноді можна зауважити, як в повітрі пливуть срібні ниточки павутиння. Певна ознака закінчення літа.


Українська народна метеорологія та календар

В українського народу впродовж століть у процесі виробничої діяльності, постійного спілкування з природою склалися багаті традиційні знання, які давали змогу виживати у нелегких умовах натурального і напівнатурального способу господарювання. Ці знання допомагали хліборобам орієнтуватися в просторі, пристосуватися до природних умов, здійснювати потрібні виміри й обрахунки, прогнозувати результати праці, пізнавати світ.

Важливе місце у такій діяльності та формуванні поведінки людей посідали знання метеорології і народний календар. Вони чітко визначали етапи господарської діяльності, регламентували працю і час відпочинку. В календарі втілювалися не лише етнічна історія, а й традиційний побут, весь уклад життя народу.

В людей, котрі тривалий час перебували під відкритим небом, — землеробів, мисливців, рибалок, чумаків, пастухів — існувала постійна потреба спостерігати за виглядом хмар, неба, снігу, за станом води, поведінкою тварин, птахів. Ці спостереження давали змогу прогнозувати зміну погоди. Мірошники, які постійно вивчали силу і напрямок вітрів, уміли передбачати наближення бурі й хуртовини; той, хто працював у саду, полі та на городі, навчився прогнозувати наступ заморозків, сльоти, сухої погоди. Відібрані прикмети не лише передаються з покоління в покоління, а й відповідно перевіряються, уточнюються і доповнюються новим досвідом.


Народний календар та прикмети про погоду у липні.

КРАСА ЛІТА, СЕРЕДИНА ЦВІТУ

Липень, літо, горобинаНазва місяця пов’язана з масовим цвітінням липи. Раніше цей місяць називали «липець», або «косець» — від слова косити, «пасень»  —    від слова пасти. В давнину цей місяць ще називали «грозником», бо п’ятнадцять гроз припадало в середньому на липень. «Після дощу   —    земля іменинниця», — говорять у народі. Стомлена під сонцем земля жадібно п’є воду.

Липень — зеніт літа, його екватор, маківка, вершина. Місяць  —    володар тепла, сінозірник. Надія літа, середина цвіту, зелений бенкет року, розкішний, щедрий і багатобарвний.

Липень — один із найжаркіших місяців, тріпоче, тремтить жарке повітря. В його теплі ніжиться різнотрав’я. Луки, поля, гаї пишаються своїми багатобарвними шатами. У повітрі розлитий аромат розквітлої липи. Дозрівають малина, суниці, вишні, смородина, черемха, чорниця.


Народний календар та прикмети про погоду у червні.

В червні зоря з зорею зустрічається.

Червень. Місто Рівне, алея роз імені ЧайкиІснує багато припущень щодо виникнення назви місяця — «червень». Одні, наприклад, зв’язують її із червонінням у цю пору ягід і фруктів, інші — з масовим цвітінням червоних квітів. А .може, старовинна назва «червень» дана через кошенілі — черв’яків, [які предки наші збирали для добування багряної фарби.

Червень усьому початок: і врожаю, і майбутній осені, місяць хліборост, рум’янець року, різноцвіт, суничник.

Опадає біло-рожева кипінь фруктових садів. У лісі розкриваються білі запашні суцвіття калини; рожевіють віночки квітів шипшини. В ранкових росах купаються квіти конюшини, червоні лугові волошки, лілово-червона болотна герань.

Короткі теплі ночі наповнені співом солов’їв. Чарує сивий туман над долинами. Пливуть над землею білі ночі, незабутні ночі — зорі світлих ночей нашої юності...


Народний календар та прикмети про погоду у травні.

Травень

Травень, м.Рівне, парк культури та відпочинку імені Т.Г. Шевченка          Місяць симолізує буйний ріст трав. Вважають, що назва «май» суто українського походження. На Україні під цим словом розуміють клечання квітами, гілками та зіллям.

          Травень — молодість року, його принада, краса, провісник літа — кінець весни. Місяць-апогей весни, її зеніт і вінець.

          Ліси і гаї прикрасилися фіалками, конвалією... Піниться квітами калина, цвітуть суниці, чорниці. Ніби білосніжна наречена починає цвісти черемха. Скільки пісень про неї складено! Символ дівочої краси, щедрого життя, заповітних мрій. За черемхою зацвітає бузок, фонтанами пелюстків спалахують груші, вишні, розкриваються квіти яблуні.

          У другій половині прибуває останній ешелон пернатих мандрівників — солов’ї, стрижі, ластівки. Згодом зранку до пізнього вечора не замовкають їхні концерти. Мелодійний свист шпаків, голосна пісня зяблика, початок якої нагадує розсип дзвіночків із характерним закінченням — розчерком, треллю. І цар співочих птахів — соловейко, граціозний, стрункий, з великими чорними очима. Його мелодійна пісня чарує серце. Зупинимося на хвилин- ку-другу і послухаємо травневий спів птахів. Спочатку неквапливий початок, потім легке стукотіння, розсип, громовий перекіт. Трель за треллю. — Фіор, фіор: вид-вид-вид: ціі-і-і... Чистота і ніжність! Запевняю вас, що чарівнішого концерту ви не почуєте більше ніде. Пісня про радість життя, весну, вічне кохання.

          Прокотилися травневі громи, дощі оновили природу. З’являються соковиті шовковисті трави. Палахкотять пелюсткові різнотрав’я.

          Травень — дивна пора року. Місяць молодості, мрій і щасливих сподівань. Розпал життя: ...


Народний календар та прикмети про погоду у квітні.

Квітень-первоцвітень

Назва цього місяця пов’язана з цвітінням квітів. Місяць — цвітень. Весна повністю вступає в свої права.

Місяць-пустун, хитрюга, лукавець. Провісник літа. Дзвінкий, голубий, променистий місяць чистоти, очищення природи, її розквіту.

У лісі розпускається медуниця. Її віночок — чудо природи: спочатку рожевий, потім пурпурово-фіолетовий. У перші походи вирушають грибники за печерицями. Зацвітає сіра вільха — із розчепірених шишок сиплеться жовтий пилок.

У бездонному небі тріпочуть жайворонки. І тоді здається, що між ними і землею натягнуті срібні ниточки із дзвіночками. Голосно співають зорянки, токують дятли. З захватом продовжують весняні гуляння довгохвості сороки. Перші концерти дають жаби, які в цей час відкладають ікру.

  • Все частіше і частіше посміхається сонечко. Сяє над землею посмішка квітня.
  • Вишні і терен зацвіли — сійте кукурудзу.
  • Вишні пишно цвітуть — жито рано квітуватиме.
  • Від снігу до листя — такий квітневий водолій.
  • Вільха зацвіте — ...

Стрітення Господнє

Свято Стрітення ГосподнєНа зламі між зимою і весною ми святкуємо день Стрітення.

Слово це означає зустріч. За давньою легендою – зустріч із Ісусом Христом.

Хто ж і коли зустрів новонароджене немовля, котрому як повелів Бог, дали ім’я Ісус?

А сталося це через 40 днів після народження Ісуса Христа, якого мати понесла в храм Божий, де виголошували молитву благословення. Там до неї підійшов дуже старенький праведник Симеон. Дуже давно йому було напророчено, що він не помре, поки на власні очі не побачить Спасителя. І саме 15 лютого цей день прийшов.

Підійшовши, Симеон узяв немовля у Марії і промовив: «Нині відпускаєш раба твого, Владико, за словом твоїм з миром».

Цього дня відбуваються ...


Сторінки