сонце

Сонце

Сонце — центральне тіло Сонячної системи, розжарена плазменна куля, типова зірка-карлик спектрального класу G2; маса М=2∙1030кг, радіус R=696 тис. км, середня густина 1,4 г/см3, світність L=3,83123 кВт, ефективна температура поверхні (фотосфери) 5770 К (Кельвінів). Період обертання (синодичний) змінюється від 27 діб на екваторі до 32 діб біля полюсів, прискорення вільного падіння 274 м/с2. Хімічний склад, визначений за допомогою аналізу сонячного спектра: Гідроген — бл. 90 %, Гелій — 10 %, інші елементи — менше ніж 0,1 % (за числом атомів).

Джерело сонячної енергії — . . . . .


Випромінювання Сонця

 Сонце, випромінювання сонця         Основним джерелом енергії майже для усіх процесів та явищ, що відбуваються в атмосфері Землі і на її поверхні, є промениста енергія Сонця. Енергія, яку випромінює Сонце, називається сонячною радіацією. Майже вся сонячна радіація, що надходить на Землю, перетворюється на тепло. Сонячні промені поширюються зі швидкістю 3·105 км/с досягають поверхні Землі через 8 хвилин.

          На верхню межу атмосфери надходить потік радіації 1,7·1017 Вт/м2. Це в сотні тисяч разів більше, ніж потрібно людству. На кожен квадратний кілометр земної поверхні щорічно надходить 4,27·1016 Дж. Щоб одержати таку кількість тепла потрібно спалити понад 400 тис т. кам’яного вугілля. За 1,5 доби Сонце дає Землі стільки ж енергії, скільки дають електростанції усіх країн протягом року. Такі великі витрати променистої енергії Сонцем поповнюються в результаті термоядерних реакцій перетворення водню в гелій в середині світила.

          Порівняно із сонячною радіацією інші джерела ...