глуха кропива біла

Глуха кропива біла

Глуха кропива біла — Lamium album L.

Родина губоцвіті — Labiatae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина ЗО—60 см заввишки, з довгими підземними пагонами і негіллястими чотиригранними, спрямованими догори стеблами. Вся рос­лина пухнаста від притиснутих до стебла волосків. Листки супротивні, серцевидно-овальні, черешкові, пилчасті, нага­дують листки кропиви, але не жалять. Квітки розміщені кільцями в пазухах листків, великі, білі, двогубі, пахнуть медом. Цвіте з травня до осені.

Де росте? В Західних і Правобережних районах терито­рії УРСР — розсіяно. Компактними масивами росте в садах, у затінку коло жител і тинів, на засмічених місцях, а та­кож серед чагарників і в лісах.

Що й коли збирають? Віночки квіток, висмикуючи їх з чашечок, а також листки, під час цвітіння рослини.

Коли застосовують? При золотусі, кропив’янці, екземі, фурункульозі, висипаннях на тілі, для очищення крові і для лікування ран; при недокрів’ї у молодих людей; при хронічних катарах сечових шляхів (уретрити, цистити, піє­літи, нефрити) та при пухлинах селезінки у хворих на ма­лярію; при розладі нервової системи і геморої, хворобах ле­гень (бронхітах), горла та матки, як кровоспинний засіб. Квітки діють протизапально, в’яжуть і тонізують нервову систему.