Євразія

Каспійське море

Каспійське море — безстічне озеро-море, що омиває береги Російської Федерації, Азербайджану, Казахстану, Туркменії, а також Ірану.

Площа 376 тис. км2 (найбільше озеро у світі), лежить на 27,9 м нижче від рівня океану (1986). З 1929 до 1977 р. відмічалося падіння рівня з 25,9 м до 29 м (найнижча відмітка за 400 років). З 1978 р. спостерігається підйом рівня. У північній частині глибина до 22 м, у південній — до 1025 м.

Великі затоки: Казахська, Мангишлакська, Кара-Богаз-Гол (відгороджений у 1980 р. гре­блею, у 1984 р. побудована водопропускна споруда), Красноводська. Впа­дають річки Волга, Урал, Кура, Терек. Солоність від 12,6—13,2 ‰ на півден­ному сході до 0,05 ‰ поблизу гирла Волги. Рибальство (осетрові, лящ, са­зан, судак, килька). Промисел тюленя.


Озеро Байкал

Байкал — прісноводне озеро на півдні Східного Сибіру. Знаходиться на висоті 456 м і оточене горами. Площа 31,5 тис. км2, довжина 636 км, середня ширина 48 км. Найглибше (до 1620 м) у світі.

Тектонічного похо­дження. Впадає 336 річок (у т. ч. Селенга, Баргузін, Верхня Ангара), витікає р. Ангара. На озері — 27 островів (найбільший — Ольхон).

Заме­рзає в січні, лід сходить у травні. Флора і фауна Байкалу включає бл. 1800 видів (3/4 — ендеміки: байкальська нерпа, бички, живородяща риба голомянка тощо). Промисел омуля, харіуса.

Судноплавство; сплав лісу. На Байкалі знаходяться міста Слюдянка, Байкальськ. У с. Листвянка — Лімнологічний інститут Сибірського відділення РАН.


Рейн

Рейн — річка в Західній Європі, головним чином у Німеччині. Довжи­на 1320 км, площа басейну 224,4 тис. км2.

Бере початок в Альпах, у Швейцарії, протікає через Боденське оз. і Верхньорейнську низовину, перетинає у вузькій долині Рейнські Сланцеві гори; нижня течія — у межах Середньоєвропейської рівнини, де русло у багатьох місцях пере­городжено греблями. Впадає у Північне море, утворюючи дельту.

Основ­ні притоки: Ааре, Мозель, Маас, Неккар, Майн, Рур. Багатоводний про­тягом усього року, середні витрати води бл. 2500 м3/с.


Дніпро

Дніпро (стародавній Борисфен) — річка в Східній Європі, у межах Російської Федерації, Білорусії і України.

Довжина 2201 км (3-я за довжиною після Волги і Дунаю в Європі), площа басейну 504 тис. км2. Поча­ток на Валдайській височині, впадає у Дніпровський лиман Чорного моря.

У верхів'ях тече по неширокій долині, біля м. Орша перетинає гряду з пісковика, утворюючи Кобелякські пороги; нижче заплава роз­ширюється. Середні витрати води 1700 м3/с. Головні притоки: Березина, Прип'ять (праворуч), Сож, Десна (ліворуч). Середній і нижній Дніпро перетворений в каскад ГЕС (з водосховищами): Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпровська, Каховська. Сполу­чений із Західною Двіною Березинською системою, з Німаном — Дніпровсько-Німанською, з Бугом — Дніпровсько-Бузьким каналом. Суд­ноплавний на 1677 км від гирла.


Дунай

Дунай — друга за довжиною (після Волги) річка Європи. Довжина 2850 км, площа басейну 817 тис. км2.

Протікає по території Німеччини, Австрії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії, Румунії, Укра­їни. Бере початок у відрогах Шварцвальда. Вище за Відень Дунай — гірська річка, потім (до ущелини Залізні Ворота) тече по Середньодунайській рівнині, нижче — по Нижньодунайській рівнині.

Впадає у Чорне море, утворюючи дельту. Середні витрати води 6430 м3/с. Має понад 300 приток (основні Драва, Тиса, Сава, Олт, Сірет, Прут). Судноплавний до верхів'їв.

Дві великі ГЕС Джердап (на кордоні Румунії і Сербії), каскад ГЕС в Австрії і Німеччині. Рибальство (головним чином у дельті).


Волга

Волга (у стародавні часи — Ра, у середні віки — Ітіль) — річка у євро­пейській частині Російської Федерації, найбільша в Європі. Довжина 3530 км, площа басейну 1360 тис. км2.

Початок на Валдайській височині, впадає в Каспійське море, утворюючи дельту (площа 19 тис. км2). Середні витрати води біля м. Волгоград 7240 м3/с, у гирлі — 7710 м3/с. Волга при­ймає бл. 200 приток, найбільш великі — Кама і Ока. У зв'язку зі спорудою каскаду ГЕС з водосховищами стік Волги сильно зарегульований.

Най­більші ГЕС — Волзька (Самарська), Волзька (Волгоградська), Чебоксарська. Регулярне судноплавство від Ржева (3256 км). Волга сполуча­ється з Балтійським морем Волго-Балтійським водним шляхом, з Білим морем — Північно-Двінською водною системою і Біломорсько-Балтійським каналом, з Азовським і Чорним морями — Волго-Донським суд­ноплавним каналом, з Москвою — каналом ім. Москви.


Корейський півострів

Корейський півострів — півострів на сході Азії, між Японським і Жов­тим морями. Площа бл. 150 тис. км2.

На Корейському півострові знахо­дяться основна частина КНДР і Республіка Корея. Велика частина за­йнята горами (висота до 1915 м — г. Чирісан); на заході горбисті рівнини. Східний берег крутий, слабо розчленований; на заході і півдні — сильно порізаний. Клімат мусонний.

Середні температури січня від -21 °С на півночі до +4 °С на півдні, липня відповідно від 22 до 26 °С.


Річка Хуанхе

Хуанхе (Жовта річка) — річка на сході Китаю. Довжина 4845 км, пло­ща басейну 771 тис. км2.

Починається на сході Тибетського нагір'я, про­тікає по рівнині Хетао, через Лесове плато, Велику Китайську рівнину. Впадає в затоку Бохайвань Жовтого моря, утворюючи дельту.

Середні витрати води бл. 2000 м3/м, максимальні — влітку. Нерідкі повені з про­ривами гребель і переміщеннями русла, що інколи досягали 800 км. Несе в середньому 35—40 кг/м3 наносів (найбільша концентрація серед вели­ких річок Землі).


Янцзи

Янцзи (Янцзицзян, Блакитна річка) — річка в Китаї. Довжина 5800 км, найдовша у Євразії, площа басейну 1808,5 тис. км2.

Початок на Тибетсь­кому нагір'ї; перетинає Сіно-Тибетські гори, Сичуаньську улоговину (нижче за яку утворює 3 ущелини), зрошує Цзянханьську і Велику Ки­тайську рівнини; впадає у Східно-Китайське море, утворюючи естуарій. Основні притоки — Ялунцзян, Міньцзян, Цзялінцзян, Ханьшуй (ліві).

У долині Янцзи знаходиться оз. Дунтинху, Поянху, Тайху. Одна з найповноводніших річок світу. Середні витрати води 34 тис. м3/с. Часті повені (для захисту від яких споруджено 2,7 тис. км гребель).


Амур

Амур (монг. Хара-Мурен, кит. Хейлунцзян) — річка на Далекому Сході. Утворюється злиттям річок Шилка і Аргунь. Впадає в Амурський лиман Охотського моря.

Довжина 2824 км, від початку Аргуні (Хайлар) — 4440 км, плоша басейну 1855 тис. км2. Велика частина басейну знаходиться на території Російської Федерації.

Живлення здійснюється переважно за рахунок літньо-осінніх мусонних дощів. Середні витрати води 10 900 м3/с (найбільший 40 000 м3/с влітку під час паводку). Характерні повені.

Головні притоки: Зея, Бурея, Амгунь — ліворуч, Сунгарі, Уссурі — праворуч. Судноплавна.


Сторінки