Живокіст лікарський (гав’язь)

Живокіст лікарський (гав’язь) — Symphytum officinale L. (отруйний)

Родина шорстколисті — Borraginaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 30—100 см заввишки. Корінь товстий, гіллястий, зовні майже чорний, всередині білий, крихкий, на зламі нерівний, на смак — тернко-липкий. Стебло порожнинне, крилате, особливо вгорі, від листків, що круто збігають униз; воно товсте, пряме. Листки нижні великі, звужені в крилатий черешок, довгас­то-ланцетні, сидячі, шорсткі від волосків, які вкривають їх. Квітки зібрані в пониклі, вкриті листочками, завійки. Ві­ночки їхні брудно-пурпурові або лілові, з відверненими на­зовні зубцями. Цвіте у травні — липні.

Де росте? Майже по всій території УРСР — на левадах, поблизу канав, струмків, на пухких торфомінеральних грун­тах, на торфовиськах.

Що й коли збирають? Корені, восени або навесні. Корені важко відмиваються. Добре відмиті, ріжуть на куски і су­шать.

Коли застосовують? При катарі дихальних шляхів, при кровотечах, кровохарканнях, проносах, туберкульозі, як обволікальний засіб при всіх видах запалення слизової обо­лонки і протимікробний (алкалоїди циноглосин і лазіокар­пін та глікоалкалоїд консолідин — отруйні; лікувальні речо­вини — слиз, дубильні, летка олія і алантоїн, що стимулює ріст клітин і відновлення тканин).

Застосовують живокіст також при переломах кісток, оскільки в його кореневищах є багато органічно зв’язаного кальцію.

У вигляді чаю готують так. В 1 склянці окропу, не до­водячи до кипіння, напарюють протягом 6—7 годин 2 чайні ложки подрібненого кореня живокосту. П’ють по 1—2 склян­ки на день, ковтками. При захворюваннях органів грудної порожнини (туберкульозі) напарюють не у воді, а в молоці і при вживанні чергують з пастою (тістом), зробленою зі стертого на порошок сухого або свіжого кореня живокосту, змішаного з 1—2 частинами меду; приймають не більше як по 1 чайній ложці тричі на день (при кашлі).

Мазь із живокосту застосовують при переломах кісток, кістковому туберкульозі, ларингітах тощо. Для цього потов­чений свіжий корінь живокосту змішують (порівну) з топ­леним несоленим свинячим салом (болезаспокійлива мазь). На рани, запалені суглоби, пошкоджені кістки, забиті міс­ця, синяки накладають кашку, зварену з подрібнених коре­нів живокосту (сприяє регенерації тканин). При кровотечі з носа втягують у ніс сік із свіжого стебла живокосту. При катарах горла для полоскання використовують водний на­стій із суміші кореня живокосту, квіток калачиків лісових (мальви), пелюсток троянди городньої, дубової кори, квіток дивини скіпетровидної, листків шавлії і кореня валеріани в співвідношенні 1,5 : 1 : 1: 0,5 : 1: 0,5 : 0,5 — беруть 4 столові ложки з верхом, заливають на ніч 1 л окропу, напарюють, а при користуванні, не доводячи до кипіння, підігрівають. Теп­лим напаром полощуть горло 6—7 разів на день. Шию на ніч змазують згаданою маззю, закутують її і стараються пропо­тіти. Болезаспокійливу мазь вживають ще також при запа­ленні вен, ішіасі, болях у куксах після ампутації, запа­ленні окістя, вивихах.

***** Осень уверено вступает в свои владения. Не за горами тот момент, когда надо будет переобуть своего стального друга, проще говоря - скоро время менять шины. И вот у нас возникает вопрос- а куда девать летние шины, которые минимум 4 месяца просто будут занимать место? На балконе не вариант, на лестнечной площадке тем более. Но выход есть, не так давно появилась новая опция- шинный отель отзывы. Это решает множество наших проблем. Услугами "шинного отеля" давно пользуется множество автолюбителей.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем





Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua