Зима

Зимонька-зима

Зима, як правило, починається з першого снігу. На Заході України сніговий покрив встановлюється переважно в грудні. Так, у Тернополі середня дата його становлення 15 грудня, Львові — 23,     Чернівцях — 27,  Івано-Франківську — 27. У грудні (22)        зареєстрований найкоротший день — день зимового сонцестояння. Це день найнижчого положення сонця в річному ході, пора глибокого спокою живої природи.        Згідно з астрономічним календарем, зима триває три місяці: з грудневого сонцестояння (22 грудня) до березневого рівнодення (21 березня). За календарем метеорологів зима розпочинається тоді, коли середньодобова температура повітря опускається нижче нуля гра­дусів, і закінчується, коли вона піднімається вище відміченого рівня.

У народній творчості зиму характеризували такими епітетами, як злюка, сива чародійка, нескінченна, погана, мокра, важка тощо. Однак її називали також чудовою, м’якою, казали, що вона рум’янить і молодить людей.

Про неї, зиму, існує безліч прислів’їв, прикмет, приказок.

  • Без снігу зима — влітку врожаю нема.
  • Безхмарність при сильному морозі — утримається ясна погода.
  • Бережи ніс у великий мороз.
  • Білизна зимою довго сохне — льон буде поганий.
  • Блискавка взимку — на бурю.
  • Буран удень — мороз уночі.
  • Бурульки довгі з дахів — до огіркового року.
  • В зимову днину не забудь про худобину.
  • В сонця «вуха» виросли — до холоду.
  • Вдень тріщить, а вночі пищить.
  • Вихор розбурхався — перед погодою.
  • Вівці до села сходяться — буде морозів’я.
  • Вікна починають пітніти при подвійних рамах — до посилення морозу.
  • Віконниці спітніли в мороз — чекай потепління.
  • Вітер взимку віє постійно — влітку поб’є градом хліб.
  • Вітер взимку зі сходу — на холод.
  • Вітер гуде в димарі — до морозу.
  • Вітер дме, а інею нема — бути бурану.
  • Вітер з півночі — буде холод.
  • Вітри — північний, східний поривчастий — на тривалий холод. Вовки біля осель взимку — до холоду і дорожнечі хліба.
  • Вогонь у ватрі чи в печі червоний — буде мороз; світлий вогонь — чекай відлиги.
  • Вода в мороз на річці виступає на лід — незабаром буде дощ або потеплішає.
  • Води взимку в річках стає менше — чекай сухого і гарячого літа.
  • Вода перед морозом у криницях і річках піднімається.
  • Ворона завжди сідає дзьобом до вітру;
  • Ворона каркає проти вітру — буде вітер.
  • Ворона купається — до негоди.
  • Ворона під крило ніс ховає — до холоду.
  • Ворони великими зграями крутяться високо і падають додолу — буде сніг з вітром.
  • Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев — на негоду і вітер. Ворони «граються» на льоту — на погідну погоду.
  • Ворони дружно розкаркалися — на відлигу.
  • Ворони і галки кружляють у повітрі — перед снігом, сідають на сніг — до відлиги, сідають на вершини дерев — до морозу, на гілки — до вітру.
  • Ворони під хмари залітають — на негоду.
  • Вугілля на жарівнику само розгоряється — на мороз.
  • Галки збираються зграями і кричать — буде ясна погода. Галки зібралися зграями — тепла накричать.
  • Галки надвечір збираються зграями і кричать — на ясну погоду. Голуби туркочуть — тепло віщують.
  • Горобці пожвавішали і зацвірінькали під час тривалої негоди — можна чекати гарної погоди.
  • Горобці збирають біля курятників пух і пір’я — через декілька днів очікуй сильних морозів.
  • Горобці ховаються в затишок — на мороз або перед заметіллю. Граки прилетіли — через місяць зійде сніг.
  • Граки сідають на землю — буде метелиця.
  • Грім зимою — на сильний вітер.
  • Гуси й качки купаються взимку в снігу — до відлиги і хуртовини. Гуси б’ють крильми — на мороз, полощуться у воді — на тепло. Гуска піднімає лапку або ховає голову під крило — на мороз. Дерево чорніє — буде відлига.
  • Дим без вітру падає на землю — на сніг.
  • Дим із труби спускається вниз і стелиться по землі — чекай взимку відлиги; йде вгору — до морозу.
  • Діброва взимку почорніла — на відлигу або бурю.
  • До завірюхи треба кожуха.
  • Дрова в пічці димлять, погано запалюються — до відлиги. Дрова в пічці горять сильно і полум’я рветься в димар, завиваючи — на бурю.
  • Дрова горять потріскуючи — на мороз.
  • Друзів двоє зустрінулось: дзвін-мороз та біла заметіль.
  • Дорога добра санна — врожай на гречку.
  • Жолудів на дубах багато — до суворої зими.
  • З бучини сипляться окрушини — буде м’яка зима.
  • Завірюха зимою — негода влітку.
  • Заєць шукає собі лігво вище звичайного — до негоди.
  • Заєць приходить у садок — зима ще буде суворою.
  • Заєць дуже розжирів — на холодну зиму.
  • Зайці тримаються біля житла — на мороз.
  • Заметілі зимою — літом негода.
  • Заметіль і метелиця — два друга.
  • Заметіль на дома — будуть погані корма.
  • Замети снігові з першого снігу — буде ячмінь.
  • Замети снігові чим вищі, тим пишніші будуть снопи.
  • Захід сонця в морозну погоду чистий — морози будуть тривати. Захід сонця в хмару зимою — на буран.
  • Зашуміла дібровонька — на негодоньку.
  • Земля не промерзла — соку не дасть (після теплої зими — неурожай).
  • Зима, а кожуха нема.
  • Зима багата снігом, а осінь снопами.
  • Зима без морозу не буває.
  • Зима без снігу — літо без хліба.
  • Зима без трьох підзимків не буває.
  • Зима безсніжна — безхлібне літо.
  • Зима біла й чорне сіно з’їсть.
  • Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
  • Зимі бути, як пташка — передвісник зими — проспіва: «Кидай віз, бери сани та поїдем до Оксани».
  • Зима буде — буде й літо.
  • Зима з дощами — літо з хробами.
  • Зима з коня злітає, встає на ноги, кує сиві морози, стелить по річках-озерах льодові мости, сипле з одного рукава сніг, а з іншого іній.
  • Зима засніжена — літо засльочене.
  • Зима зла збіжжю шкодить і порожні колоски родить.
  • Зима красна снігом, а осінь — хлібом.
  • Зима літо будує: по зимі лягає літо.
  • Зима літо з’їдає, хоч перед ним і тікає.
  • Зима літо лякає, та все одно розтає.
  • Зима гладка, виспишся гладко.
  • Зима не без морозів.
  • Зима не така, як призимки.
  • Зима невелика, та в неї рот великий; хто це забуває, того вона з’їдає.
  • Зима, не лякай — весна прийде.
  • Зима пізня — весна пізня.
  • Зима сильніше — весна швидше.
  • Зима сипле з правого рукава сніг, із лівого — іній; біжать за нею завірюхи, над мужиками потішаються, бабам у вуха дмуть, наказують у печі палити потепліше.
  • Зима снігова      —     багатий рік.
  • Зима снігова      з хуртовинами   —     чекай непогожого літа.
  • Зима снігова      —     літо довше.
  • Зима снігова      —     урожайні жнива.
  • Зима спитає,     де     літо було.
  • Зима страшна, як дров нема,     чоботи ледащо  і       їсти   нема що.
  • Зима тепла — літо холодне;       після холодної   зими іде    пекуче
  • літо.
  • Зима три роки визначається літом, три роки літо визначається зимою, а три роки само по собі — не всі прикмети збуваються. Зима хирява живуча.
  • Зима холодна — благодать (віщує врожай).
  • Зимі й літу союзу нема.
  • Зимою деньок, як комариний      крок.
  • Зимою добре, а літом ще ліпше.
  • Зимою зверху чується шум — чекай завірюхи.
  • Зимою сильна тяга в пічці — на мороз; слабка — на мокру погоду.
  • Зимою сухо і холодно, літом — сухо і жарко.
  • Зірок у небі мало — на негоду і завірюху, багато — на мороз.
  • Зірки вечірні скоро перегорять — до відлиги.
  • Зірки вечірні червоні — до вітру.
  • Зірки білі — до відлиги.
  • Зірки взимку яскраві й іскряться — до сильного холоду.
  • Зірки висипають ясно й густо — до снігу й тепла.
  • Зірки взимку сильно блищать — до морозу.
  • Зірки взимку мерехтять — до хуртовини.
  • Зірки взимку падають — до снігу.
  • Зірки мерехтять —     похолоднішає.
  • Зірок на небі мало     — до негоди.
  • Зірки перед похолоданням світяться яскраво.
  • Зірки ранкові взимку швидко перегоряють — до холоду.
  • Зірки ранкові особливо червоні — будуть опади.
  • Зірки ранкові гаснуть скоро — на холод.
  • Зірки нечасті — до негоди й віхоли.
  • Зірки срібні — морози триватимуть.
  • Зола в пічці швидко гасне — до відлиги.
  • Іде зима, а в мене кожуха нема.
  • Інею багато взимку   — на добрий      урожай     влітку.
  • Інею багато на деревах — влітку       буде чимало      меду.
  • Іній був вночі — удень сніг не випаде.
  • Інеєм верба вкрилася зранку — на довгу зиму.
  • Іній вкрив дерева — на мороз, туман вкрив — на тепло.
  • Іній густий на деревах — до урожаю вівса.
  • Іній після морозу — на великий сніг.
  • Іній пухнастий на деревах і кущах — на соняшний день. Каша в печі рум’яниться — зимою на сніг.
  • Кілько взимі сніговиці, тілько вліті пашниці.
  • Кінь лягає на землю — перед снігопадом.
  • Кішка — в пічку, холод — на двір.
  • Кішка вмивається, лиже лапу — на     хорошу     погоду.
  • Кішка дере стіну — до негоди; клубком лежить — до морозу. Кішка дереться на дерево — буде вітер.
  • Кішка довго спить — на тепло.
  • Кішка лежить животом догори — на тепло.
  • Кішка лягає на припічок — на мороз.
  • Кішка морду ховає — на мороз або     негоду.
  • Кішка на печі — холодно на дворі.
  • Кішка сідає на підвіконня й дивиться у вікно       —     на тепло.
  • Кішка шкрябає підлогу — на вітер або завірюху.
  • Кішка шукає теплого місця — до морозу.
  • Круг або його частини навколо сонця чи місяця (з вухами) — на мороз.
  • Круг навколо місяця червонуватий — до погідної погоди; два таких круги або один тьмяний — до морозу; червоний — до вітру; переривчастий — до снігу.
  • Круг навколо сонця — до негоди або до завірюхи.
  • Круг навколо сонця чи місяця туманний — до завірюхи й морозу.
  • Когут співає взимі — буде одм’як (відлига).
  • Кожух зимою всякому любий.
  • Кожухова латка взимі як рідная матка.
  • Коли б не зима, то й літо довше булб б.
  • Коні зимою лягають — перед спігопадом.
  • Коні качаються по снігу — на тепло.
  • Коні сплять стоячи — на мороз, лягають — на тепло.
  • Копита у коней потіють — до тепла.
  • Корова сопе і пиркає взимку — на мороз.
  • Кури взимку махають крилами і вертять хвостом — на метелицю.
  • Кури на одній нозі стоять — чекай морозу.
  • Кури ощипуються — на сніг.
  • Кури рано сідають на сідало — до морозу; чим вище сідають, тим сильніший буде мороз.
  • Лід на річці купами — хліба будуть купи; лід гладко, так і хліб гладко.
  • Лід тріщить — мороз довго буде.
  • Ліс взимку — другий кожух.       і
  • Ліс взимку шумить на відлигу; зашуміла дібровонька на непогодоньку.
  • Ліс тріщить — мороз буде стояти ще довго.
  • Літо біжить з прискоком, зима плентається, опустивши голову.
  • Літо працює на зиму, а зима на літо.
  • Літа взимку не доженеш.
  • Миші та деякі жуки навіть у морози за добу до відлиги виходять з-під лісової підстилки на сніг.
  • Місяць чуючи далеко — морози лютішають.
  • Місяць у хресті чи в крузі — до морозу.
  • Місяць взимі надутий — буде сніг.
  • Місяць з «вухами» — на мороз (навколо місяця утворилися частини кола у вигляді дуг).
  • Місяць з сережками — до завірюхи й морозу.
  • Місяць має роги гострі, яскраві — на погоду; круті — на мороз Місяць молодий має роги вверх — буде взимку холод.
  • Місяць молодий, що народився високо в небі, провіщає холод; народився низько — будуть теплі дні.
  • Місяць народжується лежачи — до тепла; стоячи — до морозу Місяць ясний круторогий — чекай сильних морозів.
  • Місяць яскравий — до ясної погоди, блідий, затуманений — до снігу, червонуватий — до вітру.
  • Мороз, аж іскри сипляться.
  • Морози великі обіцяють надійний врожай.
  • Мороз кріпчить, бо лід тріщить.
  • Мороз лютий і глибокий сніг — до врожайного року.
  • Мухи взимку починають літати по кімнаті — на відлигу.
  • На небі видно три сонця — на холод.
  • Нагару на скалці багато — на мороз.
  • Небо біле, хоч туману немає, вечірня зоря і призахідне сонце червоні — буде нестійка погода без морозів, але зі снігопадами. Небо взимку заволікується хмарами — до заметілі.
  • Небо взимку чисте і блакитне — ознака стійкої, ясної погоди. Небо вкривається сіруватим шаром низьких хмар у безвітряну погоду — перед тривалим морозом.
  • Небо вранці на сході червоне — на сильні вітри.
  • Небо ясне — на мороз.
  • Паморозь — провісниця снігопаду.
  • Півень у холоднечу заспівав рано — настане тепла, помірна погода.
  • Півень співає вночі невчасно при сильних морозах      —     потеплішає.^
  • Півень чи курка стоїть на одній нозі    —     холод       чує.
  • Півні дружно співають — на відлигу.
  • Півні рано співають — на тепло.
  • Повітря над лісом посиніє — до тепла.
  • Поки листя з вишневих дерев не опало — скільки б снігу не випало, зима не наступить.
  • Птахи кімнатні мовчать перед заметіллю.
  • Птахів багато і летять вони швидко — до близької негоди. Різке похолодання — до поліпшення погоди.
  • Самовар сильно гуде — на мороз.
  • Світає скоро — обов’язково буде сніг.
  • Синиці починають зранку пищати — чекай вночі морозу. Синиці починають співати — незабаром буде весна.
  • Синиця до хати — зима на двір.
  • Синиця пищить — зиму віщить.
  • Сіль мокріє на відлигу.
  • Сніг глибокий взимку — на дощове літо.
  • Сніг глибокий — хліб високий.
  • Сніг  випадає в  негоду без вітру — негода  втримається.
  • Сніг  в’ється до  даху — жито буде високе.
  • Сніг  довго не падає — на погане літо (до   поганого   року).
  • Сніг, завірюха,  бо вже зима біля вуха.
  • Сніг лежить довго брилами — легко буде скотині.
  • Сніг лежить на полях хвилями — на врожай.
  • Сніг лягає рівно — літо буде сухе, гребенями — вологе.
  • Сніг ліг на морозну голу землю — хліб буде рости добре, на сиру — погано;
  • Сніг на полях — зерно в засіках.
  • Сніг нагне гілки на деревах — буде гарний урожай і будуть добре роїтися бджоли.
  • Сніг нападає до стін (тину) щільно — до недороду; нещільно — до врожаю.
  • Сніг, що падає уночі та на світанку при слабкому вітрі, віщує сонячну погоду вдень.
  • Сніг падає лапатий — до негоди.
  • Сніг припинився під вечір — погода покращиться.
  • Сніг перший з бураном — зима ще не настала.
  • Сніг перший за сорок днів до зими випадає.
  • Сніг перший — не санний шлях.
  • Сніг присипає до дерев — буде тепло.
  • Сніг, рипить під ногами, далеко чути голоси — на мороз.
  • Сніг — селянське багатство.
  • Сніг щільний і мокрий — до мокрого літа; сухий і легкий — до сухого.
  • Сніг, що випав удень, не лежить; перший сніг випадає вночі. Снігу багато в році — багато хліба на тоці.
  • Снігу багато на ріллі — багато збіжжя в шпихлірі (коморі). Снігу багато — рік багатий.
  • Снігу багато — хліба багато, води багато — трави багато. Снігу надме — хліба прибуде; вода розіллється — сіна набереться.
  • Снігур заспівав, а сорока під дах заховалася — бути хуртовині. Снігур зимою скрипить на сніг, заметіль і сльоту.
  • Снігур пищить — скоро зима буде.
  • Снігур під вікном цвірінькає — до відлиги.
  • Снігурі туляться до оселі — на великий снігопад.
  • Собака качається — буде вітер або хуртовина.
  • Сонце з вухами — на мороз (навколо сонця утворилися частини кола у вигляді дуг).
  • Сонце блищить, а мороз тріщить.
  • Сонце взимі — як мачуха: світить, та не гріє.
  • Сонце взимку крізь плач, сміється.
  • Сонце зимою морозить.
  • Сонце заходить у хмари — чекай опадів (бурану).
  • Сонце заходить за обрій червоне — завтра день буде холодний. Сонце літом гріє, а зимою холодить.
  • Сонце оточене навколо стовпами — на сильні морози.
  • Сонце сходить стовпом — до бурану.
  • Сонце сходить червоне і в червоній зорі — чекати хуртовини. Сорока близько від оселі літає, під стріху пнеться — бути віхолі, моститься спати — на похолодання.
  • Стовп біля сонця взимку — до тріскучих морозів.
  • Стовп над місяцем — взимку до сильного морозу.
  • Тепло зимове — літній холод.
  • Тетеруки зариваються в сніг — похолодніє; перелітають з полів углиб лісу — на завірюху.
  • Туман взимку опускається до землі — на відлигу.
  • Тяга сильна в грубці — на мороз, слабка — на вологу погоду. Узимку сухо і холодно — влітку сухо і спекотно.
  • Хмари білі великі — до завірюхи.
  • Хмари білі взимку — на мороз.
  • Хмари йдуть низько — на холод.
  • Хмари йдуть проти вітру — чекати опадів.
  • Хмари побігли проти вітру і побіліли — на хуртовину.
  • Хмари нечасті — буде ясно і холодно.
  • Хмари смугами — взимку до тепла.
  • Холод не брат, а завірюха не сестра.
  • Хуртовина вдень віщує мороз вночі.
  • Хуртовини часті взимку — влітку часті негоди.
  • Цвіркун сильно тріщить взимку — до тепла і снігу.
  • Чумацький Шлях на небі повен зірок і світлий — на ясну погоду.
  • Шерсть у зайців побіліла — зима близько.
  • Шиби вікон пітніють взимку — на тепло, влітку — на дощ. Як бучина змокріє, то ся зима змерзіє.
  • Як зима не злиться, а все ж весні скориться.
  • Як ся вітер крутить, то ся погода засмутить.
  • Ялинові сухі гілки згинаються — на хуртовину розпрямляються — на гожу днину.

Прекрсное время года... великолепие пейзажей... множество неповторимых кадров... Все это можно запечатлеть, а интерьерная печать прекрасно поможет отобразить во всей своей красе.

Рябчук Василь Петрович
"Календар природи"
Довідкове видання.



Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua