Сплинуло 29 років від тієї дати, коли світ сколихнувся від вибуху на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС). І хоча час невпинно віддаляє нас від того трагічного дня, обриси тоді пережитого постають зримо і бентежать наші душі та серця. Аварія на ЧАЕС назавжди увійшла в літопис нашої країни та й усього світу як найбільша техногенна аварія за всю історію ядерної енергетики за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, економічним збитком та стала подією великого суспільно-політичного значення.
Весь світ кожного року 26 квітня відмічає день пам’яті Чорнобильської трагедії - спомину про катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, науковців, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії. Подвиг цих людей назавжди записано в літопис людської мужності. У вдячній пам'яті українського народу навічно збережуться імена тих, хто, не вагаючись, став на двобій з розбурханою силою радіації в перші часи після трагедії, захистивши мільйони людей ціною свого життя і здоров’я від можливого ще значнішого ураження.
Нагадаємо: аварія на Чорнобильській атомній електростанції - екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку в ніч на 26 квітня 1986 року. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля потрапила велика кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 людей були евакуйовані із зон забруднення. Величезний викид радіації зробив Чорнобиль навіки мертвою зоною, забруднив землю, річки та оточуючі території.
Впродовж минулих років Росія, Україна і Білорусь, а також міжнародні організації, як ООН, Євросоюз, уряди, наукові і громадські організації ряду країн здійснили колосальний обсяг робіт з мінімізації наслідків цієї аварії і вивчення їх впливу на людину та навколишнє середовище. Зусилля багатьох урядів, громадських організацій, науковців спрямовані на пояснення відповідних економічних, соціальних, медичних наслідків трагедії.
Нині ядерна енергія поставлена на службу людям. Атомні електростанції – важливе і надзвичайно потужне джерело електроенергії в епоху прогресуючого енергодефіциту в багатьох країнах. Виробництво електроенергії на АЕС, за умов їх безпечного, безаварійного функціонування (за оцінками спеціалістів) є найбільш екологічно чистим, порівняно з іншими видами її видобування. Отже, навряд чи можна в наш час знайти рівнозначну альтернативу. Через це в увесь зріст постає складна проблема створити такі системи ядерних енергоблоків, такий їх багатомірний захист, щоб за будь-якого випадкового відхилення від технологічних норм їх експлуатації, чи взагалі за будь-якого непередбачуваного випадку дії на них техногенних, сейсмічних та інших явищ була стовідсотково виключена можливість виникнення катастрофи чи аварії, подібної до Чорнобильської.
Для радіаційного випромінювання не існує кордонів, від нього не захистить навіть велика відстань від епіцентру аварії. Тож, доля людей не повинна залежати від помилки оператора або конструктивно-технологічної недосконалості бодай найменшого механізму ядерного блока. Чорнобильське лихо цілковито засвідчило, що не можна нехтувати руйнівною силою ядерної енергії, яка здатна за долі секунди знищити життя мільйонів людей і радіаційно забруднити величезні території та зробити їх непридатними як для господарського використання, так і для нормальної життєдіяльності їх мешканців. Проблеми безпечного використання ядерної енергії та надійного контролю над нею повинні стати турботою всього людства.
Маємо пам’ятати уроки Чорнобиля, щоб не допустити фатальні помилки у майбутньому. Насамперед, Чорнобильська катастрофа показала, що наявність у країні складних і небезпечних виробництв, навіть за найменшої вірогідності аварій, вимагає високого рівня професіоналізму, відповідальності і культури персоналу, своєчасного створення й ефективного функціонування державної системи реагування на техногенні та природні катаклізми.
Досвід Чорнобиля переконливо засвідчив, що витрати на своєчасні заходи щодо підтримання безпеки виробництва, запобігання аваріям і підготовку до реагування на них значно менші, ніж витрати на ліквідацію їхніх руйнівних наслідків.
Сьогодні триває ядерна криза в Японії. Недавній аварії після 9-бального землетрусу і цунамі в Японії на АЕС „Фукусіма-1” 11 березня 2011 року була присвоєна така ж ступінь небезпеки, як і Чорнобильській катастрофі - 7. Ця аварія стала другою найбільшою після Чорнобильської.
Все повторилося знову: безлюдні зони, біженці, які втратили все. Наслідки ядерного інциденту аналогічні, вони змушують людей всього світу замислюватися про майбутнє.
„Чорнобиль – трагедія, яка не має повторитися” – під таким гаслом маємо солідаризуватися всі ми, все людство. Безпека людини – найголовніший пріоритет Української держави, а людський потенціал – найвагоміша цінність для суспільства, його розвитку шляхом прогресу і демократії.
Інна Сливінська,
методист обласного методичного кабінету
НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області
