Агробіоценози і географічна оболонка

Географічна оболонка - найбільший на нашій планеті природний комплекс, де всі компоненти природи перебувають у тісному взаємозв'язку. Кожен клаптик земної поверхні чи частина Світового океану здійснюють постійний обмін речовинами та енергією між геосферами, які власне і складають цю географічну оболонку. Біогеоценоз - явище унікальне і водночас необхідне, аби на нашій планеті відбувався постійний кругообіг речовин та енергії, так необхідний для підтримки сталості природного середовища. Однак подивіться навколо. Територій, які б могли підтримувати цей біогеоценоз дедалі менше.

Європа - частина світу, де найменша частка природних екосистем. Майже 86% Європи є освоєні людиною території, де антропогеновий вплив на ландшафти є неймовірно великий. Це результат історичних процесів, адже Європа ж однією із найбільш заселених частин світу. Майже не залишилося природних лісів і природних земель, і що найголовніше Україна не пасе задніх. У нашій державі первісні природні степи залишилися лише у заповідниках. Лісові ландшафти так само... На заміну природному біогеоценозу прийшов агробіоценоз, який домінує на більшій частині території як України, так і всієї Європи вцілому.

Агробіоценоз - це взаємозв'язок між організмами (рослинами, тваринами та мікроорганізмами), що штучно створений і постійно підтримується сільськогосподарською діяльністю людини. Ніби й нічого поганого, якби не слово "штучно". Будь-яке втручання у природу з боку людини завжди має свої наслідки (здебільшого вони негативні). На відміну від нормального природного біогеоценозу, агробіоценоз не здатний до самовідновлення чи саморегуляції. Його може підтримувати лише людина. Крім того агробіоценоз впливає на тваринний світ ландшафтів, адже часто тварини банально не можуть харчуватися тими рослинами, які вирощують люди на полях. Поля, сади, виноградники і гірські плантації - найпоширеніші форми агробіоценозу. Саме сільськогосподарська рослинність впливає на зміну природних екосистем найбільше. Рослинний покрив агробіоценозів зазвичай утворений одним видом (сортом) культурних рослини та освоєний відповідними бур'янами. Як результат - фітофаги (комахи, що їдять рослин) часто масово розмножуються і поїдають сільськогосподарську рослинність, що призводить до боротьби із нею, шляхом забруднення навколишнього середовища хімічними речовинами (ісектицидидами). Боротьба із бур'янами теж призводить до серйозної шкоди (гербіциди). Боротися із агробіоценозами немає ніякого сенсу. Головне, аби їх обслуговування не завдавало шкоди природним екосистемами, які знаходяться зовсім поруч.

На фото - садове господарство в штаті Ореґон посеред Каскадних гір (США, Північна Америка). Клаптик мальовничого гірського ландшафту захопив агробіоценоз...