Антропогенні впливи на ліси та інші рослинні угруповання

Для характеристики нинішнього стану рослинного покриву і насам­перед лісових екосистем усе частіше використовується термін деграда­ція. Ліси раніше за інші компоненти природного середовища зазнали негативного впливу діяльності людини. Деградація лісів служить одним з виявів глобальних змін, що відбуваються на Землі.

Вплив людини на ліси і взагалі на весь рослинний світ може бути прямим і непрямим. До прямого впливу відносяться:

· суцільна вирубка лісів;

· лісові пожежі і випалення рослинності;

· знищення лісів і рослинності під час створення господарської інфраструктури;

· негативний вплив туризму, що посилюється.

Непрямий вплив — це зміна умов існування внаслідок антропоген­ного забруднення повітря, води, застосування пестицидів і мінеральних добрив. Певне значення має також проникнення в рослинні угрупован­ня чужих видів рослин (інтродуцентів).

У XVII ст. на Російській рівнині площа лісів досягала 5 млн. км2, до 1970 р. їх залишилося не більше за 1,5 млн. км2. Заразу Росії ліси вирубу­ють приблизно на 2 млн. га щорічно. У той же час масштаби лісовідродження за допомогою посадок і посівів лісу постійно скорочуються. Для природного відновлення лісу після суцільного вирубування потрібно де­сятки років, а для досягнення клімаксної фази, тобто високої міри зами­кання кругообігу біогенів, і того більше — сотні років. Аналогічний стан, пов'язаний з вирубкою лісу, спостерігається і в інших країнах світу. За даними ФАО (сільськогосподарська програма ООН), зникнення лісів тільки на посушливих землях відбувається на 4 млн га кожного року, з яких 2,7 млн га припадає на Африку. Ліс тут вирубають в основному на дрова, оскільки попит на паливну деревину постійно зростає. Треба за­значити, що 82 % всієї енергії, що використовується у восьми країнах Сахелю (Африка), дає деревина. У ще більш небезпечному стані знахо­дяться вічнозелені вологі (дощові) тропічні ліси — давні клімаксні екоси­стеми. Це безцінне сховище генетичного різноманіття зникає з лиця Зе­млі приблизно зі швидкістю 17 млн га на рік.

Вчені вважають, що за таких темпів вологі тропічні ліси, особливо в низовинний рівнинах, через кілька десятків років повністю зникнуть. За даними на 1992 p., у Східній і Західній Африці знищено 56 % лісів, а в окремих районах до 70 %; у Південній Америці (головним чином у ба­сейні Амазонки) — 37 %, у Південно-Східній Азії — 44 % від первинних площ. їх випалюють з метою розчищення землі під пасовища, інтенсив­но вирубують як джерело деревного палива, викорчовують при неправи­льному веденні системи землеробства, затоплюють при будівництві гід­роелектростанцій тощо. Пагубно впливають на лісові екосистеми лісові пожежі. Виникають вони в переважній більшості випадків з вини лю­дей, внаслідок необережного поводження з вогнем. У зонах тропічних лісів пожежі утворюються внаслідок свідомого випалення лісових маси­вів під пасовища та з іншими сільськогосподарськими цілями. Свідомо випалювали ліси і в ході військових дій, наприклад під час війни у В'єт­намі, Лаосі, Кампучії (1961 —1975 pp.).

В останні роки значним чинником деградації лісів стає радіоактивне забруднення. За підрахунками вчених, загальна площа лісів, уражених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а також у Челябінській області і в зоні впливу ядерних випробувань на Семипалатинському полігоні склала понад 3,5 млн га. Крім лісів, негативний вплив людської діяльно­сті спостерігається і по відношенню до іншого рослинного ценозу. Най­частіше негативний вплив людини на рослинні угруповання виявляється при викошуванні, зборі лікарських рослин і ягід та інших видах безпо­середнього використання. Безліч різних видів рослин гинуть при впливі забруднюючими речовинами, а також в процесі меліоративної, будівель­ної і сільськогосподарської діяльності.

Розділ сайту: