До кінця вересня синоптична ситуація не вказує на появу бабиного літа, впродовж місяця дощитиме, лише можливі періодичні прояснення, тому попередньо очікується, що воно переноситься на жовтень.
Розрізняють молоде і старе бабине літо.
Зазвичай, молоде розпочинається 28 серпня і триває до 11 вересня. А старе наступає в другій половині вересня, або іноді пересовується на початок жовтня.
Є й третє бабине літо. Воно припадає на Михайлівські дні - кінець другої декади листопада. Як правило, після нього починається зимове похолодання, адже, як правило, Михайло «приїздить білим конем», тобто 21 грудня часто випадає сніг.
Метеорологічними ознаками бабиного літа є стійкий антициклон, тобто масштабна зона високого атмосферного тиску, який зумовлює суху та теплу погоду. Ночі вже свіжі, іноді навіть бувають невеликі заморозки, проте без сильних холодів, а дні - із комфортною температурою повітря, ясне та сонячне небо, тепле повітря, вітер слабкий або й штиль.
Існує багато версій походження назви цього періоду.
Колись вірили в надзвичайну силу деяких жінок повертати назад пори року та й узагалі впливати на погоду.
Ще одне джерело каже, що бабине літо - це пора, коли на осінньому сонці ще можуть погрітися старі жінки.
Також у давнину в цей період був звичай миритися й залагоджувати всі конфлікти. У ці дні вечорами пряли, співали, влаштовували посиденьки. Після бабиного літа, звичайно, жінки возилися з полотнами, бралися за веретено, рукоділля.
Одним словом, як не крути, а найцікавіший період року, коли не спекотно, не холодно, навкруги - краса насичена і спокійна, події набирають обертів, літня меланхолійність переходить у бурхливий свіжосезонний темперамент, все це - жіночого роду, а в Україні така гендерна тенденція існувала завжди.
А ось у Північній Америці бабине літо приходить пізніше, наприкінці вересня або в першій половині жовтня, і називається цей період «індіанське літо», коли листя на деревах розфарбовується неймовірними кольорами, схожими на барвистий одяг індіанців.
В Італії та Франції бабине літо називають літом Святого Мартиніка, в Болгарії - циганським літом, у Німеччині - літом бабусь, а в Чехії - павутинним літом.
Джерело: http://ua.opogode.ua
