Балтійське море — внутрішньоматерикове море Атлантичного океану, біля берегів Північної і Середньої Європи. Сполучається з Північним морем Датськими протоками. Площа 419 тис. км2. Переважаючі глибини 40—100 м, максимальна — 470 м. Великі острови: Борнхольм, Готланд, Еланд, Сааремаа, Хийумаа, Рюген, Аландські. Великі затоки: Ботнічна, Фінська, Ризька. У Балтійське море впадає бл. 250 річок, утому числі річки Нева, Західна Двіна (Даугава), Німан, Вісла, Одра. Солоність у західній частині 11 ‰, у центральній 6—8 ‰.
Клімат Балтійського моря морський помірних широт з рисами континентальності. В осінньо-зимову пору року часто проходять циклони, які несуть із собою похмуру погоду з сильними південно-західними і західними вітрами. У північно-східній частині море замерзає. Внаслідок великого ступеня ізоляції від Світового океану припливи в Балтійському морі майже не помітні. Однак значних величин досягають згінно-нагінні коливання рівня моря, з якими, зокрема, пов'язані катастрофічні повені в Санкт-Петербурзі. Розвинене рибальство (балтійська тріска, салака, килька, корюшка, окунь, сьомга). Внаслідок антропогенних впливів у Балтійському морі погіршилася екологічна ситуація.
Основні порти: Санкт-Петербург, Таллінн, Рига, Лієпая, Клайпеда, Калінінград, Гданськ, Гдиня, Щецин, Росток, Кіль,Любек, Копенгаген, Мальме, Стокгольм, Лулео, Турку, Гельсінкі. Курорти: Юрмала, Лієпая, Колобжег, Устка, Херінгсдорф тощо.
