Брусниця звичайна (гогоза) — Vaccinium vitis idaea L.

Багаторічний кущик 30 см заввишки з родини брусничних (Vассіnіасеае).

Гілки його округлі, з пушком, спрямовані вверх. Листки чергові, шкірясті, на дуже коротких, пухнастих черешках, зверху темно-, знизу світло-зелені, з чорнуватими ямочками, вкритими цятками, обернено-яйцевидні або еліптичні, тупі, з загнутими, іноді зазубреними краями, з невиразними жил­ками, вічнозелені. Цвіте брусниця у травні — червні. Квітки в тісних пониклих верхівкових китицях, на коротких квітко­ніжках, з білими або блідо-рожевими віночками у вигляді чотиризубчастих дзвоників. Червоні кисло-солодкі ягоди брусниці достигають у кінці серпня. Росте в Карпатах, на Розточчі-Опіллі, Поліссі — по кам’янистих, скелястих галяви­нах і пасовиськах, у хвойних і букових лісах. Заготовляють листки під час цвітіння брусниці.

Коли застосовують? Ягоди використовують як засіб віта­мінний, сечогінний, в’яжучий, проносний; при сечокам’яній хворобі, ревматизмі, туберкульозі легень, катарі шлунка з недостатньою кислотністю. Листки застосовують як сечо­гінний засіб (замість листків мучниці), при каменях нирок, жовчного міхура, як в’яжучий засіб при хворобах шлунка, при нічному нетриманні сечі у дітей, а також при цукро­вому діабеті (діють глікозиди арбутин і флаванол, дубильні речовини).

При запаленні нирок і сечового міхура 2—3 чайні ложки подрібнених листків варять протягом 15 хвилин в 2 склян­ках води. Випивають ковтками протягом 2 днів.

При нетриманні сечі 1 чайну ложку листків беруть на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і п’ють до 3 малих склянок на день.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем