Бузина чорна — Sambucus nigra L. (отруйна)

Родина жимолостеві — Caprifoliaceae

Як виглядає? Кущ, іноді деревце 2—6 м заввишки. Кора світло-бура, серцевина в гілках широка, біла, м’яка. Листки непарноперисті, звичайно з 5 яйцевидними або довгасто- яйцевидними, довго-загостреними, нерівнопилчастими лис­точками. Суцвіття плоске, щитовидне, стоїть прямо: волоть після цвітіння від ваги плодів поступово звисає. Квіти жов­тувато-білі, пахучі. Плоди — чорно-фіолетові ягоди з кісточ­ками, дозрівають у серпні — вересні. Цвіте в травні — червні.

Де росте? Майже по всій території УРСР — у заростях над річками, в старих парках, біля повіток, коло жител, на сіль­ських цвинтарях.

Що й коли збирають? Молоді листочки — рано навесні, квітки — під час повного цвітіння, кору — влітку, ягоди — восени. Листки й незрілі плоди — отруйні.

Коли застосовують? У вигляді чаю вживають відвар з квіток — при простудах, грипі, як засіб, що знижує жар, як потогінний засіб при бронхіті, сухому кашлі, при початковій стадії запалення легень, при ревматизмі.

Чай готують із листків: при хворобах нирок, як сечогін­ний засіб, кровоспинний, при атеросклерозі, для очищення крові при фурункулах, висипах на тілі (сечогінно діє також кора при серцевих набряках). На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку квіток (кори або листків) і настоюють 10 хвилин. П’ють по 2—5 склянок на день, за 15 хвилин до їди, ковтками (дія терпенів, рутиноподібного глікозиду ель- дрину, дубильних речовин, слизу, що є в листках і корі, алкалоїдів коніїну і сангвінарину та глікозиду самбунігри- ну. Наявність у квітках бузини чорної стероїдного гормона, який бере активну участь в обмінних процесах, пояснює терапевтичний ефект при захворюваннях шкіри, пов’язаних з порушенням обміну речовин). Сік з ягід чорної бузини не­шкідливий при найсуворішій дієті. П’ють його при виразках кишок і при ішіасі. В ягодах містяться вітаміни А і С, мінеральні солі, йод і гормонопідбна речовина, яка приско­рює гоїння ран, і тому сік і настій з ягід на цукрі (вживати чарками) допомагають при найтяжчих шлункових і кишко­вих захворюваннях та при запаленні печінки. З відварених, протертих і проціджених через полотно ягід бузини чорної (свіжих і сушенріх) можна робити лікувальне повидло, кисе­лі (від запорів). При шлунково-кишковому катарі у поєд­нанні з хворобами печінки 1 столову ложку суміші квіток бузини чорної, насіння фенхелю, квіток ромашки, квіток липи, листків меліси і листків холодної м’яти в співвідно­шенні 4 : 2 : 2 : 3 : 3 : 6 заварюють в 1 склянці окропу, на­стоюють 2 години і п’ють по півсклянки 3—4 рази на день, через годину після їди. Ягоди, зварені в меду, допомагають при розумовій перевтомі — 1 чайна ложка на 1 склянку води. При схильності до спазмів (колік) шлунково-кишково- го тракту 1 столову ложку суміші квіток бузини чорної, ко­ренів і кореневищ валеріани, квіток липи і листків холодної м’яти (порівну) настоюють 3—4 години в 1 склянці окропу і п’ють по чарці (50 г) 3—4 рази на день. Через те що в квітках міститься латка олія, слиз, яблучна й оцтова кис­лоти та гіркий глікозид самбунігрин, який знижує жар, їх застосовують як потогінний засіб і такий, що полегшує від­харкування: заливають 4 столові ложки суміші квіток бузи­ни чорної, квіток дивини скіпетровидної, квіток підбілу звичайного, трави медунки лікарської, квіток липи, квіток алтеї лікарської, квіток гречки посівної і пелюсток маку дикого (Рарауег гііоеаз Ь.) в співвідношенні 2 : 3 : 2 : 3 : : 2 : 3 : 2 : 3 заливають 1 літром окропу, настоюють у духовці 12 годин і п’ють чарками (50 г) через кожні 2 години.

Молоді весняні листочки, зварені в меду, вжиті всереди­ну, діють як легке проносне при хронічних запорах. Зов­нішньо використовують відварені у молоці молоді листоч­ки — прикладають на запрілі, обпечені і запалені місця, а також на гемороїдальні гулі.

Для компресів при болях у вусі, ревматичних і пода­гричних пухлинах наповнюють маленькі торбинки суміш­шю квіток чорної, бузини і ромашки порівну і поливають їх окропом та зігрівають у посудині на плиті. Компреси на го­лову з ароматичної настоянки квіток бузини чорної на 9% спиртовому оцті (взятих порівну), знижують гарячку, та­мують головний біль та допомагають при безсонні.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем