Бузина трав’яниста — Sambucus ebulus L. (отруйна)

Родина жимолостеві — СаргіfоІіасеае

Як виглядає? Багаторічний трав’янистий кущ 60—150 см заввишки, з простим галузистим, борознистим стеблом з бі­лою серцевиною, з неприємним запахом. Листки непарнопе­ристі з 5—9 довгасто-ланцетними, пилчастими, загостреними листочками. Прилистки листоподібні, ланцетні, пилчасті. Су­цвіття — плоска щитоподібна проста волоть з трьома голов­ними гілками. Квітки дрібні, з пелюстками всередині білими, зовні — блідо-рожевими. Ягоди чорні. Цвіте у червні — лип­ні, ягоди достигають у серпні — вересні.

Де росте? При дорогах, на вигонах, засмічених місцях, у старих парках, також на узліссях, по зрубах, серед чагарни­ків, у ярах на берегах струмків, на схилах залізничних на­сипів; утворює зарості на глинястому і глинясто-кам’янистому грунті. Зустрічається на Лівобережжі, поблизу Дніпра, в правобережних лісостепових районах, рідше — в Карпатах і на Поліссі.

Що й коли збирають? Квітки й листки — під час цвітін­ня, корені — навесні й восени.

Коли застосовують? При нефритах, хворобах сечового міхура та інших захворюваннях сечових органів як сечогін­ний засіб, а також при цукровому діабеті, ішіасі та ревма­тизмі.

У вигляді чаю готують так. На 1 склянку води беруть 1 чайну ложку подрібненого коріння і варять 10 хвилин (коли листки й квітки, то настоюють 10 хвилин на 1 склян­ці окропу). П’ють 2—3 склянки на день ковтками.

Настояний на білому вині корінь бузини трав’янистої вживають при водянці ниркового походження (чарками). При водянці, ревматизмі, подагрі 4 столові ложки суміші квіток гадючника в’язолистого, кореня бузини трав’янистої (або лушпиння квасолі \ трави остудника голого — Негпіа- гіа glabra L.), трави споришу, трави хвоща польового, квіток волошки синьої, стовпчиків кукурудзи, листків мучниці і бруньок берези в співвідношенні 1 : 1,5 :1: 1 :1 :1 :1,5 :1,5 : 1,5 настоюють 12 годин на 1 л води, кип’ятять 5 хвилин і теплим п’ють по півсклянки 4 рази на день, через півго­дини після їди. При водянці ще беруть 1 столову ложку су­міші кори бузини, крайових квіток волошки синьої і кореня петрушки у співвідношенні 10 : 5:5 на 1 склянку окропу, напарюють 10 хвилин і п’ють по 2—3 склянки на день.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем