Череда трироздільна — Bidens tripartita L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Однорічна трав’яниста рослина 15—100 см заввишки, має кілька відмін. Стебло пряме, супротивно-роз- кидисто-гіллясте, покрите рідкими волосками. Листки з рід­кими волосками, супротивні, звужені в крилатий черешок, трироздільні, з пильчастими, ланцетовидними частками, з яких середня найбільша. Кошики розміщені по одному або по 2 на кінчиках гілок. Кожний кошик оточений дворядною дзвоникуватою обгорткою з довгастими зовнішніми листоч­ками. Квітки жовті, трубчасті. Сім’янки малі, ребристі з дво­ма зазубленими остями по ребрах, якими чіпляються за одяг людей і шерсть тварин («причепи», «собачки»). Цвіте з лип­ня до вересня.

Де росте? На мулистих вологих грунтах, на вогких горо­дах, біля ставків, річок, при канавах, по краях боліт (бур’ян) — по всій території УРСР, за винятком південних районів Кримської області.

Що й коли збирають? Усю рослину на початку цвітіння, зрізаючи її в тому місці, де починаються гілки, або тільки окремі гілки, на яких квітки лише почали розпускатися.

Коли застосовують? Як сечогінний, потогінний засіб (при простудах), як гіркоту для підвищення апетиту, при шкір­них захворюваннях. Також при кашлі, хворобах селезінки і печінки. (В рослині є летка олія, гіркота, слиз, дубильні ре­човини, алкалоїди, каротин).

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібненої трави череди і настоюють цілу ніч або хвилинку варять. П’ють по півсклянки 3—4 рази на день при шкірних захворюваннях, при різних діатезах дитя­чого віку з уртикарними висипами на тілі (кропив’янкою), скрофульозом (золотухою), молочним струпом, себореєю го­лови, також при рахіті беруть 1 столову ложку суміші трави череди, трави триколірної фіалки і трави пасльону солодко- гіркого (Solanum dulcamara L.) в співвідношенні 4:4:1, за­парюють 1 склянкою окропу, охолоджують і п’ють по 1 сто­ловій ложці 3—4 рази на день; або 4 столові ложки суміші трави череди, листків волоського горіха, трави триколірної фіалки, кореня лопуха, квіток білої глухої кропиви, квіток деревію, листків чорних порічок і листків суниць в співвід­ношенні 1: ¹І2: 2 :1,5 :1:1:1:1,5 варять в 1 л води на ма­лому вогні протягом 10 хвилин. Відвар, підсолоджений цукром або медом, п’ють щогодини по 1 чарці (ЗО г), а дітям дають по 1 столовій ложці (М. А. Носаль). При цьому дотри­мують дієти: вживають сирі яблука, суниці, чорниці, вино­град, кавуни, морквяний сік, смажене м’ясо, коров’яче масло, риб’ячий жир. При хронічних хворобах нирок додають до на­веденої суміші ще листків мучниці і березових бруньок у співвідношенні 3 : 1,5 та приготовляють і вживають, як по­дано вище.

Для лікування, як згадано вище, шкірних хвороб, рахіту, золотухи, артритів зі спотворенням суглобів хворих купають двічі на тиждень у відварі з такої суміші: по 1 кг пшеничних висівок, кореня аїру і соснових пагонів; по 200 г трави че­реди, трави чебрецю, пророслих зерен жита, дубової кори, листків волоського горіха і 100 г кори верби білої. Усе це заварюють у 12 л води, проціджують, до процідженого від­вару додають 400 г кухонної солі і в ньому купають дитину 10—15 хвилин, підливаючи гарячої води, коли купіль холоне. Потовчене листя прикладають до ран і виразок, також за­стосовують при укусах гадюк.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем