Економічний район (ЕР) — це найбільший структурний елемент територіального поділу праці, який є частиною єдиного народногосподарського комплексу країни, відрізняється спеціалізацією виробництва і займає певну територію.
Територіальний поділ праці — концентрація виробництв, що визначає спеціалізацію окремих територій.
Спеціалізація району — сукупність виробництв, що досягли значного рівня концентрації у межах певного економічного району. Принципи економічного районування: економічний, національний, адміністративний.
На території України виділяють дев’ять економічних районів: Донецький, Придніпровський, Північно-Східний, Столичний, Центральний, Подільський, Північно-Західний, Карпатський та Причорноморський.
При складанні характеристики економічного району слід користуватися таким планом:
1. Склад ЕР, його ЕГП.
2. Природні умови й ресурси.
3. Населення й трудові ресурси.
4. Господарство.
5. Економічні зв’язки.
6. Промислові вузли.
Донецький економічний район
|
План |
Характеристика |
|
1. Склад, географічне положення |
Склад: Донецька, Луганська області. Площа — 53,2 тис. км2 (8,8 % території України). Знаходиться на сході України. Має кордони із Північно-Східним і Придніпровським ЕР. Займає прикордонне положення із Росією. Має вихід до Азовського моря. Найвищий рівень розвитку серед ЕР України. |
|
2. Природні умови і ресурси |
Природні умови сприятливі для розвитку господарства. Бідний на водні і лісові ресурси. Рельєф рівнинний. Клімат помірно-континентальний (t°с –7°С; t°л +22°С; опади 450–550 мм на рік). Водні ресурси небагаті. Ґрунти родючі (чорноземи середньогумусові). Зона степу. Багаті мінеральні ресурси: паливні — кам’яне вугілля (Донбас), природний газ (Луганська обл.); рудні — ртутні руди (Микитівське), залізні руди (Маріупольське), алюмінієві руди (Калініно-Шевченківське); нерудні — кам’яна сіль (Артемівське, Слов’янське), одне з найбільших у світі родовищ мергелю (Амвросіївське), доломіту (Докучаєвське), є вапняк, крейда, вогнетривкі глини, гіпс і пісок. |
|
3. Населення й трудові ресурси |
Чисельність — 8156 тис. чол. (15,8 % населення України), густота — 155 чол/км2 (І місце в Україні). Рівень урбанізації найвищий, близько 89 %. Великі міста: Донецьк, Маріуполь, Луганськ, Макіївка та ін. Найбільші агломерації: Донецко-Макіївська, Горлівсько-Єнакіївська.Національний склад: 51 % — українці, 44 % — росіяни, 5 % — білоруси, євреї, греки, болгари. Працездатне населення — 56 %. Зайнятість: у промисловості — 42,5 %, сільському господарстві — 8,4 %. Зростає частка пенсіонерів і безробітних.
|
|
4. Особливості розвитку й розміщення господарського комплексу |
Промисловість: ПЕК (ТЕС — 1/3 усієї електроенергії України); важке машинобудування (Донецьк, Макіївка, Горлівка, Маріуполь); коксо-хімічна (Авдіївка, Горлівка, Донецьк, Маріуполь, Алчевськ, Стаханов); гірничодобувна (200 шахт), вугільна промисловість — провідна; чорна металургія (ІІ місце в Україні) — Маріуполь, Донецьк, Краматорськ, Єнакієве, Алчевськ, Костянтинівка); кольорова металургія (Микитівка — ртуть, Костянтинівка — цинк, Артемівськ — мідь, латунь, Свердловськ — алюмінієві сплави); промисловість будівельних матеріалів (скрізь); легка промисловість — менш розвинена; харчова промисловість — борошномельно-круп’яна, хлібопекарська, кондитерська, м’ясна, пивоварна, виноробна. Сільське господарство: рослинництво — зернові культури (50 % посівних площ), технічні культури (соняшник), приміське господарство (овочі, фрукти, ягоди); тваринництво — молочно-м’ясне й молочне тваринництво, свинарство, птахівництво. Транспорт добре розвинений, посідає 1-е місце в Україні за обсягами перевезень, особливо залізничним транспортом. Довжина залізниць — 2,9 тис. км. Основні залізничні магістралі: Донбас — Придніпров’я, Донбас — Київ, Донбас — Москва, Донбас — Північний Кавказ; 2-е місце за обсягом перевезень посідає автомобільний транспорт. Маріуполь — морський порт. Є нафто- і газопроводи, аміакопровід Тольятті — Горлівка — Одеса. |
|
5. Економічні зв’язки району |
Розвинені зв’язки з економічними районами України, країнами СНД, Європи. Експортує вугілля, кокс, чорні й кольорові метали, електроенергію, вогнетриви, продукцію машинобудування, сіль, соду, бензин, мінеральні добрива, продукцію АПК. Імпортує залізну й марганцеві руди, нафту, природний газ, лісоматеріали, продукцію легкої й харчової промисловостей. |
|
6. Промислові вузли |
Донецько-Макіївський, Горлівсько-Єнакіївський, Луганський, Краматорсько-Костянтинівський, Стаханово-Алчевський, Маріупольський. |
Придніпровський та Північно-Східний економічні райони
|
Придніпровський ЕР |
Північно-Східний ЕР |
|
1. Склад, географічне положення |
|
|
Площа — 59,1 тис. км2 (9,8 %). Склад: Дніпропетровська та Запорізька області. Знаходиться у центральній і південно-східній частині України, у басейні р. Дніпро. Має кордони із Донецьким, Причорноморським, Центральним, Північно-Східним ЕР України, має вихід у Чорне й Азовське моря. Не має кордонів із іншими державами. Посідає 2 місце за рівнем економічного розвитку (після Донецького ЕР). |
Площа — 84 тис. км2 (13,9 %). Склад: Харківська, Полтавська, Сумська області. Знаходиться на північному сході України. Має кордони із Донецьким, Придніпровським, Центральним, Столичним районами України, з Росією (прикордонне положення). По Дніпру має вихід у Чорне море. Посідає 3–5-е місця за рівнем економічного розвитку в Україні. |
|
2. Оцінка природних умов і ресурсів |
|
|
Природні умови сприятливі для розвитку господарства. Рельєф рівнинний. Клімат помірно-континентальний. |
|
|
t°с –4…–6°С; t°л +22°С; опади 350–450 мм на рік. Ґрунти опідзолені, звичайні чорноземи, на півдні — каштанові. Зона степу. |
t°с –7°С; t°л +22°С; опади 450–600 мм на рік. Ґрунти — типові чорноземи, сірі лісові й дерново-підзолисті (Сумська область). Зона мішаних лісів (Сумська обл.), лісостеп (Полтавська, Харківська обл.), степ (південь Харківської й Полтавської обл.). |
|
Водні ресурси небагаті. Мінеральні ресурси: |
|
|
Рудні ресурси: залізна руда (Криворізький, Білозерський басейни); марганцеві руди (Никопольське, Великотокмакське родовища); нікель, титанові руди (Дніпропетровська обл.) нерудні ресурси — магнезит (Запорізька, Дніпропетровська обл.); азбест (Приазов’я); берил, аметист, яшма (Криворіжжя, Приазов’я); графіт (Запорізька обл.); пісок, вапняк, каолін, граніт та ін.; паливні ресурси — буре вугілля (Дніпропетровський буро-вугільний басейн); природний газ і нафта (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна провінція) — на півночі Дніпропетровської обл. |
Паливні ресурси: Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна провінція — нафта (Глинсько-Розбишівське, Решетняківське, Козіївське, Бугруватівське й ін.); газ (Єфремівське, Кременівське, Шебелинське, Яблунівське та ін.); буре вугілля — скрізь; торф (Сумська обл.); кам’яне вугілля (Харківська обл.); рудні ресурси: залізна руда (Кременчуцький залізорудний басейн); нерудні ресурси: фосфорити (Харківська, Сумська обл.); кам’яна сіль (Сумська обл.); крейда, гіпс, вапняк, піски будівельні (скрізь), піски формувальні, скляні (Харківська обл.), вохра (Харківська, Сумська обл.); мінеральні води («Миргородська», «Березівська» і ін.) |
|
3. Населення й трудові ресурси |
|
|
Чисельність — 5817,9 тис. чол. (11,5 %). Густота — 103 чол./км2. Рівень урбанізації — 83 % (2-е місце після Донецького ЕР). Великі міста: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривій Ріг, Дніпродзержинськ, Мелітополь, Нікополь, Бердянськ і ін. По кількості великих міст займає 1 місце в Україні. Найбільша агломерація: Дніпропетровсько-Дніпродзержинська. Населення двонаціональне: 67 % — українці, 28 % — росіяни; близько 1 % — євреї, білоруси, болгари, греки. Працездатне населення — 3,2 млн. чол. Зайнятість: у промисловості — 36,5 %, сільському господарстві — 13,2 %, невиробничій сфері — 23,7 %. |
Чисельність — 6102,5 тис. чол. (12,4 %) 5-е місце в Україні. Густота — 77 чол./км2. Рівень урбанізації — 67 % (Харківська обл. — 79 %). Великі міста: Харків, Полтава, Суми, Кременчук, Конотоп, Шостка, Миргород, Лозова. Найбільша агломерація: Харківська. Населення двонаціональне: українці — 79 %, росіяни — 19 %. Працездатне населення — близько 3 млн. чол. Зайнятість: в промисловості — 31,5 %, сільському господарстві — 19,7 %, невиробничій сфері — 22,8 %. |
|
4. Особливості розвитку й розміщення господарського комплексу |
|
|
Промисловість: чорна металургія (Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Новомосковськ) — 1-е місце в країні; кольорова металургія — виробництво алюмінію, магнію, титану (Запоріжжя); електроенергетика добре розвинена (Дніпрогес, Запорізька АЕС, ТЕС); гірничодобувна промисловість; багатогалузеве машинобудування (Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Марганець, Бердянськ); хімічна (Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Запоріжжя); промисловість будівельних матеріалів (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Павлоград); деревообробна, швейна, трикотажна, шкіряно-взуттєва промисловість. Сільське господарство (6-е місце серед ЕР): рослинництво (зернові культури 51 % посівних площ), технічні культури (соняшник, цукровий буряк, льон-кудряш), овочівництво, садівництво; тваринництво — молочно-м’ясне скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство, рибальство. Транспорт: залізничний (довжина доріг — 2,6 тис. км). Основні магістралі: Кривбас — Донбас, Запоріжжя — Бердянськ, Харків — Дніпропетровськ — Мелітополь — Джанкой та ін. Велика роль належить морському й річковому транспорту. Є нафто- і газопроводи. Проходить аміакопровід Тольятті — Одеса. |
Промисловість: машинобудування (Харків, Кременчук, Полтава, Суми, Конотоп, Лубни, Ромни) — енергетичне, тракторобудування, сільськогосподарське, приладобудування та ін.; хімічна (Харків, Кременчук, Суми, Шостка, Лубни, Мерефа); легка: текстильна, хутряна, швейна, шкіряно-взуттєва (Харків, Полтава, Суми); промисловість будівельних матеріалів: цемент і шифер — Балаклія (Харківська обл.), залізобетонні конструкції (Кременчук), стінові матеріали (Суми, Полтава, Кременчук, Харків), фарфоро-фаянсова промисловість (Полтава, Буди в Харківській обл.), скляна (Полтава, Мерефа); деревообробна і меблева (Харків, Суми, Кременчук, Полтава, Лубни). Сільське господарство: рослинництво — зернові культури (53 % посівних площ), буряківництво, соняшник, овочівництво, картоплярство, садівництво; тваринництво — молочно-м’ясне скотарство, свинарство, вівчарство, бджільництво, шовківництво, птахівництво. Транспорт: залізничний (довжина доріг — 3,2 т. км). Основні магістралі: Харків — Полтава — Кременчук, Київ — Полтава — Харків та ін. Розвинені автомобільний, авіаційний транспорт. Є нафто- і газопроводи. |
|
5. Економічні зв’язки |
|
|
Експортує залізну й марганцеву руди, алюміній, устаткування, легкові автомобілі, тролейбуси, лаки, фарби; імпортує вугілля, кокс, гірське, металургійне устаткування, продукцію легкої промисловості. |
Експортує газ, нафтопродукти, машини й устаткування, інструменти, одяг, взуття, цукор, масло, залізобетонні конструкції, літаки; імпортує вугілля, метал, лес, машини й устаткування, будівельні матеріали. |
|
6. Промислові вузли |
|
|
Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Запорізький, Нікополь-Марганецький, Павлоградсько-Петропавлівський. |
Харківський, Кременчуцький, Полтавський, Сумський |
Столичний і Центральний економічні райони
|
Столичний ЕР |
Центральний ЕР |
|
1. Склад, географічне положення |
|
|
Площа — 90,7 тис. км2 (15,1 %), 2-е місце в Україні. Склад: Київська, Чернігівська, Житомирська обл. Має кордони із Північно-Західним, Подільським, Центральним, Північно-Східним ЕР України, Білоруссю й Росією (прикордонне положення). Займає центральне геополітичне положення (м. Київ є столицею країни). |
Площа — 45,5 тис. км2 (7,5 %), 8-е місце в Україні). Склад — Кіровоградська, Черкаська області. Має кордони із Подільським, Столичним, Південно-Східним, Придніпровським, Причорноморським ЕР України. Займає центральне положення в Україні. Знаходиться в басейні Дніпра й Південного Бугу. По Дніпру має вихід до Чорного моря. |
|
2. Оцінка природних умов і ресурсів |
|
|
Рельєф низинний (Поліська, Придніпровська низовини). Клімат помірно-континентальний (t°с –6…–8°С; t°л +18…20°С; опади 550–600 мм на рік). Ґрунти — дерново-підзолисті, сірі лісові, чорноземи (південь). Водними ресурсами забезпечений добре. Зона мішаних лісів, лісостеп (південь). Мінеральні ресурси: паливні — торф (Чернігівська, Житомирська обл.); буре вугілля (Житомирська обл.), нафта (Леляківське, Гнідинцівське родовища Чернігівської обл.); рудні ресурси — титанові руди (Житомирська обл.); уранові руди (Київська обл.); нерудні ресурси — граніт, лабрадорит (Житомирська обл.), гнейси, крейда, будівельні піски, габро, фосфорити (Житомирська, Чернігівська обл.), бурштин, моріон, берил, топаз (Київська обл.); є лікувальні грязі та мінеральні води (Київська, Житомирська обл.). |
Рельєф рівнинний (Придніпровська низовина й Придніпровська височина). Клімат помірно-континентальний (t°с –5…–6°С; t°л +20…+21°С; опади 450–550 мм на рік). Ґрунти — опідзолені й типові чорноземи. Зона лісостепу й степу (південь). Є лікувальні радонові води. Мінеральні ресурси: паливні — буре вугілля (Дніпровський буровугільний басейн); торф (Черкаська обл.); рудні ресурси — залізні руди, уранова сировина (Кіровоградська обл.); нікелеві, хромітові руди (Кіровоградська обл.); боксити (Черкаська обл.); золото (Кіровоградська обл.); нерудні ресурси — будівельна сировина (граніт, лабрадорит (повсюдно); графіт (Кіровоградська обл.), каолін, вогнетривкі глини, цементна сировина тощо. |
|
3. Населення й трудові ресурси |
|
|
Чисельність — 7268,9 тис. чол. (14,4 % — 3-є місце в Україні). Густота — 73 чол./км2 (у Чернігівській обл. найменша в Україні — 41 чол./км2). Рівень урбанізації — 63,3 % (у Київській обл. — 78 %). Великі міста: Київ, Чернігів, Житомир, Біла Церква, Ніжин, Прилуки, Фастів, Коростень. Міська агломерація — Київська. Населення однонаціональне: 83 % українці, 11 % — росіяни, по 1 % — поляки, білоруси. Працездатне населення — 54,5 %; Зайнятість: у промисловості — 27,2 %; сільському господарстві — 23 %; невиробничій сфері — 23,7 %. Висока частка людей пенсійного віку. |
Чисельність — 2676,6 тис. чол. (5,3 % — 8-е місце). Густота — 60 чол./км2. Рівень урбанізації — 57 % (найнижчий в Україні). Великі міста: Кіровоград, Черкаси, Олександрія, Умань, Сміла. Населення однонаціональне: 90 % — українці. Працездатне населення — 53 %; 30 % — пенсіонери. Зайнятість: у промисловості — 26 %; сільському господарстві — 26,4 %; невиробничій сфері — 22,4 %. |
|
4. Особливості розвитку й розміщення господарського комплексу |
|
|
Промисловість: машинобудування (Київ, Житомир, Біла Церква, Ніжин, Фастів, Коростень, Чернігів); хімічна промисловість (Житомир, Чернігів, Київ, Бровари, Прилуки, Біла Церква); розвинений паливно-енергетичний комплекс; лісопромисловий комплекс (Київ, Житомир, Бровари, Обухів, Малин, Коростень); легка промисловість (Чернігів, Біла Церква, Богуслав, Прилуки, Київ та ін.); промисловість будівельних матеріалів (Біла Церква, Бориспіль, Київ, Малин, Ніжин, Житомир). Сільське господарство: рослинництво — льонарство, картоплярство, зернові культури, овочівництво, садівництво; тваринництво — м’ясне свинарство, молочно-м’ясне скотарство, бджільництво, шовківництво, рибальство. Транспорт: розвинені всі види транспорту, крім морського; залізничний (довжина доріг — 2,9 тис. км); основні магістралі (Київ — Львів, Київ — Брест, Москва — Київ — Львів, Київ — Харків та ін.). Є три річкових порти, два аеропорти (Бориспіль і Жуляни). Київ — найбільший транспортний вузол України. |
Промисловість: харчова промисловість (повсюдно); машинобудування (Кіровоград, Черкаси, Корсунь-Шевченкове, Умань); легка промисловість (Черкаси, Умань, Золотоноша, Кіровоград, Олександрія); промисловість будівельних матеріалів (Знам’янка, Ватутіне, Кіровоград, Золотоноша, Канев); деревообробна промисловість (Кіровоград, Олександрія, Черкаси); хімічна промисловість (Черкаси, Кіровоград); кольорова металургія (Світловодськ, Побужжя); чорна металургія (Олександрія, Ватутіне). Сільське господарство: рослинництво — зернові культури, технічні культури (цукровий буряк, соняшник), ефіроолійні культури, овочівництво, садівництво; тваринництво — молочно-м’ясне скотарство, свинарство, птахівництво, бджільництво, шовківництво. Транспорт: розвинені всі види транспорту; залізничний (довжина доріг — 1,6 тис. км); основні магістралі (Москва—Одеса, Київ—Донецьк, Київ—Херсон та ін.). Є нафто- і газопроводи. Проходять газопроводи «Союз», Кременчук — Кривий Ріг. Провідна роль у внутрішніх перевезеннях автомобільного транспорту. |
|
5. Економічні зв’язки району |
|
|
Імпортує продукцію машинобудування, річкові судна, тролейбуси, хімічні волокна, пластмаси, меблі, цукор, шини, медикаменти, тканини. Експортує метал, нафту й нафтопродукти, кам’яне вугілля, мінеральні добрива, товари народного споживання. |
Імпортує сільськогосподарські машини, графіт, азотні добрива, торфо-буровугільні брикети, будматеріали, цукор, масло, м’ясо. Експортує ліс, метал, машини, фосфатні добрива, нафту, газ, продукцію легкої й харчової промисловості. |
|
6. Промислові вузли |
|
|
Київський, Чернігівський, Житомирський, Білоцерковський. |
Черкаський, Кіровоградський, Уманський, Олександрійський. |
Причорноморський і Подільський економічні райони
|
Причорноморський ЕР |
Подільський ЕР |
|
1. Склад, географічне положення |
|
|
Площа — 113,4 тис. км2 (18,8 %), 1-е місце в Україні. Склад — Одеська, Миколаївська, Херсонська обл., АР Крим і м. Севастополь. Має кордони із Придніпровським, Центральним, Подільським ЕР, з Молдовою, Румунією (прикордонне положення). Є вихід до Чорного й Азовського морів. Знаходиться на перетинанні міжнародних магістралей. |
Площа — 60,9 тис. км2 (10,1 %). Склад — Вінницька, Хмельницька, Тернопільська області. Має кордони з Карпатським, Північно-Західним, Столичним, Центральним, Причорноморським ЕР, з Молдовою (прикордонне положення). Знаходиться близько до центру України; має розвинену транспортну мережу. |
|
2. Оцінка природних умов і ресурсів |
|
|
Рельєф рівнинний, гірський (Кримські гори). Клімат помірно-континентальний (t°с –2°С; t°л +23°С; опади 350–500 мм на рік); на південному узбережжі Криму — субтропічний середземноморський (опадів — до 800 мм на рік); у Кримських горах (600—1100 мм на рік). Ґрунти чорноземні й каштанові, коричневі щебенисті. Зона степу; в горах — висотна поясність; зони субтропіків (узбережжя). Мінеральні ресурси: паливні — буре вугілля (Миколаївська, Одеська обл.); торф (Херсонська, Миколаївська обл.); нафта й газ (Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція); рудні — залізні руди (Керченський залізорудний басейн); нерудні — кам’яна сіль (Сиваш, солоні озера); флюсові вапняки (Балаклава і Старий Крим); черепашник, будівельний вапняк (Білокаменськ); цементна сировина (у районі Бахчисарая); мармуровий вапняк (гірський Крим); лікувальні грязі (Саки, Євпаторія); мінеральні води (Феодосія); рекреаційні ресурси (узбережжя Чорного моря); водні ресурси недостатні. |
Рельєф рівнинний (Подільська, Придніпровська височина). Клімат помірно-континентальний (t°с –5…–6°С; t°л +18…20°С; опади 500–700 мм на рік). Ґрунти сірі лісові й чорноземи. Зона лісостепу (ліс займає 11,5 %). Мінеральні ресурси: паливні — торф (на півночі ЕР); буре вугілля (повсюдно, але великих родовищ немає); горючі сланці (Придніпров’я); нерудні — фосфорити (Вінницька обл.); каолін (Вінницька, Хмельницька обл.); граніт и гнейс, мармур, лабрадорит (повсюдно); крейда (Тернопільська обл.); піщаник (Вінницька, Тернопільська обл.); гіпс (Наддністрянщина); вапняк, мергель (Хмельницька обл.); цегляно-черепичні глини (повсюдно); гончарні глини (повсюдно); водними ресурсами регіон забезпечений. |
|
3. Населення й трудові ресурси |
|
|
Чисельність — 7672,1 тис. чол. (15,2 %). Густота — 70 чол./км2 (нижча від середньої по Україні), 45 чол./км2 (Херсонська обл.). Рівень урбанізації — 65 %, в АР Крим — 68 %. Великі міста — Одеса, Миколаїв, Севастополь, Херсон, Сімферополь, Керч, Євпаторія, Ялта, Ізмаїл. Міська агломерація — Одеська. Національний склад — українці — 69 %, росіяни — 22 %, євреї, болгари, білоруси, молдавани, гагаузи, поляки, кримські татари. В АР Крим національний склад відрізняється: українці — 26 %, росіяни — 67 %, кримські татари, білоруси, євреї, молдавани, греки й ін. — 7 %. Трудові ресурси зайняті в рекреаційному господарстві, рибальстві, у промисловості й сільському господарстві.
|
Чисельність — 4501,2 тис. чол. (8,9 %). Густота — 75 чол./км2 (нижча від середньої по Україні). Рівень урбанізації — 47 % (один із найнижчих в Україні). Сільське населення — 53 %. Великі міста — Вінниця, Хмельницький, Тернопіль, Кам’янець-Подільський, Шепетівка, Жмеринка. Міських агломерацій немає. Характерний процес депопуляції, старіння населення. Національний склад: українці — понад 90 %, є росіяни, євреї, поляки, білоруси. Трудові ресурси — 40 % населення. Зайнятість: промисловість — близько 25 %; сільське господарство — 29,2 %; невиробнича сфера — 22 %. |
|
4. Особливості розвитку й розміщення господарського комплексу |
|
|
Промисловість: машинобудування (Миколаїв, Херсон, Керч, Одеса, Сімферополь, Джанкой, Феодосія); легка промисловість (Херсон, Одеса, Миколаїв, Сімферополь, Севастополь, Феодосія); хімічна промисловість (Керч); курортно-туристичне господарство (Південний берег Криму). Сільське господарство: рослинництво — зернові культури (пшениця, кукурудза, рис і ін.), соняшник, соя, ефіролейні й лікарські рослини, тютюн, рицина, гірчиця, овочівництво, садівництво, виноградарство, баштанництво; тваринництво — молочно-м’ясне скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство. Транспорт: Розвинені всі види транспорту. Водний (морський і річковий). Великі порти: Одеса, Миколаїв, Херсон, Севастополь, Іллічівськ, Ялта, Феодосія, Ізмаїл, Рені. Довжина залізниць — 3,1 тис. км. Основні магістралі (Одеса — Санкт-Петербург, Одеса — Харків, Одеса — Київ, Одеса — Вознесенськ — Бахмач — Москва, Арм’янськ — Джанкой — Керч та ін.). Поромна переправа (Крим — Кавказ, Одеса — Варна). Проходить газопровід (Шебелинка — Одеса), аміакопровід (Тольятті—Одеса), нафтопровід. |
Промисловість має низький рівень розвитку. Харчова промисловість (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська обл.); машинобудування (Вінниця, Тернопіль, Хмельницький, Кам’янець-Подільський, Шепетівка); хімічна (Вінниця); розвинена електроенергетика; легка (Тернопіль, Кам’янець-Подільський, Дунаєвці, Славута, Тульчин, Жмеринка); промисловість будівельних матеріалів (Кам’янець-Подільський, Глухів, Славута, Вінниця, Хмельницький та ін.); деревообробна промисловість (Вінниця, Хмільник, Шепетівка, Понинка, Росоша, Кременець та ін.). Розвинені народні промисли — гончарство, вишивання, ткацтво, плетіння. Сільське господарство: рослинництво (ЕР займає 1-е місце по валовому збору цукрового буряка в Україні); картоплярство, овочівництво, садівництво, вирощують соняшник, тютюн, кормові культури; тваринництво — молочно-м’ясне скотарство, свинарство, птахівництво, ставкове рибальство, бджільництво. Транспорт: Провідна роль залізничного й автомобільного транспорту. Залізничний (довжина доріг — 2,6 тис. км). Основні магістралі (Київ — Одеса, Київ — Львів, Козятин — Бердичів — Калинковичі та ін.). Проходять газопроводи («Союз», Уренгой — Помари —Ужгород та ін.); судноплавство по Дністру й Південному Бугу. |
|
5. Економічні зв’язки району |
|
|
Експортує устаткування для харчової промисловості, залізорудний агломерат, тракторні причепи, побутову техніку, морські судна, комбайни, плуги, ефірні олії, виноград, вино, фрукти, рибу, рибні консерви. Імпортує воду, електроенергію, вугілля, устаткування, машини, продукцію легкої промисловості, метал, прилади тощо. |
Експортує цукор, овочі, фрукти, бурякозбиральні комбайни, інструменти, підшипники, електротехнічне устаткування, мінеральні добрива, тканини, будівельні матеріали. Імпортує вугілля, метал, машини й устаткування, лісоматеріали, волокна, автобуси, вантажні й легкові автомобілі тощо. |
|
6. Промислові вузли |
|
|
Одеський, Миколаївський, Херсонський, Каховсько-Бериславський, Сімферопольський, Севастопольський, Керченський, Саксько-Євпаторійський. |
Вінницький, Хмельницький, Тернопільський, Кам’янець-Подільський, Шепетівський. |
Карпатський і Північно-Західний економічні райони
|
Карпатський ЕР |
Північно-Західний ЕР |
|
1. Склад, географічне положення |
|
|
Площа — 56,6 тис. км2 (9,4 % ), 6-е місце в Україні. Склад: Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська обл. Має кордони із Північно-Західним, Подільським ЕР, з Молдовою, Румунією, Словаччиною, Польщею (прикордонне положення). Має вихід до країн Європи, густу транспортну мережу. |
Площа — 40,3 тис. км2 (6,6 %), найменший ЕР в Україні. Склад — Рівненська, Волинська обл. Має кордони із Подільським, Закарпатським, Столичним ЕР, з Білоруссю, Польщею (прикордонне положення). Недостатньо густа мережа транспортних магістралей. |
|
2. Оцінка природних умов і ресурсів |
|
|
Рельєф рівнинний (Закарпаття, Передкарпаття), гірський (Українські Карпати). Клімат помірно-континентальний, близький до морського (t°с –3…–5°С, t°л +18…+21°С; опади 600–80 мм на рік); у горах висотна поясність (t°с –8…–6°С; t°л +9…+14°С; опади 800–1500 мм на рік). Ґрунти різноманітні: чорноземи й сірі лісові (Подільська височина); дерново-підзолисті (Прикарпаття); бурі лісові, лучно-гірські (Карпати). Зона лісостепу на рівнинах, висотна поясність у Карпатах. Водними ресурсами добре забезпечений. Мінеральні ресурси: паливні — нафта й газ (Карпатська нафтогазоносна провінція); кам’яне вугілля (Львівсько-Волинський басейн); буре вугілля (Закарпатська, Івано-Франківська обл.); торф (Львівська обл.); горючі сланці (Івано-Франківська обл.); рудні — поліметалеві руди (Закарпатська, Чернівецька обл.); алюмінієві, ртутні, свинцево-цинкові руди, золото, (Закарпатська обл.); нерудні — самородна сірка (Львівська, Івано-Франківська обл.) — найбільше в Європі; кам’яна сіль (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська обл.); калійна сіль (Львівська, Івано-Франківська обл.); фосфорити (Івано-Франківська, Чернівецька обл.); графіт, пісок, озокерит, вапняк, глина, мергель, доломіт, мінеральні фарби, облицювальне каміння (мармур, базальт). |
Рельєф рівнинний (Поліська низовина, Волинська височина). Є льодовикові й карстові форми рельєфу. Клімат помірно-континентальний, близький до морського (t°с –5°С; t°л +18°…19°С; опади 550–650 мм на рік). Ґрунти дерново-підзолисті, сірі лісові (на півдні), ясно-сірі, лучні, лучно-чорноземні, торф’яно-болотні. Зона широколистих і мішаних лісів, лісостеп (південь). Водними ресурсами забезпечений. Багато боліт. Мінеральні ресурси: паливні — кам’яне вугілля (Львівсько-Волинський басейн); торф (повсюдно); нерудні — будівельні піски (повсюдно); граніт, базальт (Рівненська обл.); цементна сировина (Волинська, Рівненська обл.); каолін (Рівненська обл.); бурштин (Рівненська обл.); рудні — уранові руди (Рівненська обл.). |
|
3. Населення й трудові ресурси |
|
|
Чисельність — 6429,9 тис. чол. (12,7 %), 5-е місце серед ЕР. Густота — 115 чол./км2 (найвища в Україні). Рівень урбанізації — 51 %. Великі міста: Львів, Чернівці, Івано-Франківськ, Ужгород, Мукачеве, Дрогобич, Калуш, Борислав та ін. Національний склад: українці — 90 %, росіяни — 5 %, угорці, румуни, молдавани, євреї, поляки й ін. |
Чисельність — 2260,1 тис. чол. (4,5 %), 9-е місце серед ЕР України. Густота — 57 чол./км2 (найнижча в Україні). Рівень урбанізації — 50 %. Великі міста: Рівне, Луцьк, Ковель, Нововолинськ, Дубно. Національний склад: українці — 94 %, росіяни — 4,5 %, білоруси, євреї, поляки та ін. Найвищий природний приріст населення. Трудові ресурси — 52 %. Зайнятість: промисловість — 24,7 %; сільське господарство — 28,1 %; невиробнича сфера — 23,5 %. |
|
4. Особливості розвитку й розміщення господарського комплексу |
|
|
Промисловість: машинобудування наукомістке і трудомістке (Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Дрогобич, Коломия, Мукачеве); паливно-енергетичний комплекс: паливна промисловість (вугільна, нафтова, газова); електроенергетика (Бурштинська, Добротвірська ГРЕС); хімічна промисловість (Калуш, Стебник, Новий Розділ, Дрогобич, Львів); лісопромисловий комплекс (Львів, Ужгород, Чернівці, Мукачеве, Івано-Франківськ, Свалява, Коломия, Жидачів, Стрий); промисловість будівельних матеріалів (Берегове, Жолква, Стрий, Борислав, Самбір, Львів); легка промисловість (Коломия, Мукачеве, Хуст, Стрий). Розвинені народні промисли: виробництво виробів з дерева й лози, килимарство, вишивання, гончарство. Сільське господарство: рослинництво — буряківництво, льонарство, зернове господарство (Передкарпаття); виноградарство, садівництво, тютюнництво, овочівництво (Закарпаття); картоплярство (Карпати); тваринництво — молочно-м’ясне скотарство й вівчарство (Карпати); молочно-м’ясне скотарство, свинарство (Передкарпаття); молочно-м’ясне скотарство, вівчарство (Закарпаття). Транспорт: розвинені залізниця та автошляхи; залізничний (довжина доріг — 2,9 тис. км); основні магістралі (Львів — Мукачеве — Чоп, Київ — Львів — Стрий — Чоп, Львів — Самбір — Ужгород та ін.). Автошляхи із твердим покриттям гарної якості. Львів — міжнародний аеропорт. Дністер — суднохідна ріка. Проходять газопроводи: Уренгой — Помари — Ужгород, «Братерство», «Союз», нафтопровід («Дружба»). |
Промисловість: паливно-енергетичний комплекс: паливна промисловість (вугільна, торф’яна); електроенергетика (Рівненська АЕС, Добротвірська ГРЕС); машинобудування (Луцьк, Рівне, Ковель, Костопіль, Квасилів, Рожище, Дубно); лісопромисловий комплекс (Луцьк, Рівне, Ковель, Володимир-Волинський, Костопіль, Дубно й ін.); хімічна промисловість (Луцьк, Рівне, Здолбунів); промисловість будівельних матеріалів (Здолбунів, Луцьк, Рівне, Сарни, Костопіль); легка промисловість (Ковель, Маневичі, Старовижевськ, Сарни, Дубровиця, Рівне, Луцьк, Дубно). Сільське господарство: рослинництво — льонарство, картоплярство, зернове господарство (жито), буряківництво (на півдні), садівництво, овочівництво; тваринництво — м’ясо-молочне скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво, кролівництво, бджільництво. Транспорт не задовольняє усіх потреб району. Залізничний (довжина доріг — 1,2 тис. км). Основні магістралі (Київ — Ковель — Брест, Київ — Луцьк — Львів). Прип’ять, Стир, Горинь — судноплавні ріки. Проходять газопроводи (Кам’янка — Бузька — Рівне, Івацевичі — Долина), нафтопровід «Дружба». |
|
5. Економічні зв’язки району |
|
|
Експортує конвеєрні лінії, прилади, автокрани, автобуси, інструменти, устаткування для нафтогазової промисловості, калійні добрива, меблі, ліс, хутряні випроби, сірку. Імпортує метал, тканини, сільськогосподарські машини, що комплектують деталі, автомобілі, масло рослинне, устаткування для легкої й харчової промисловості. |
Експортує цукор, консерви, тканини, сільськогосподарські машини, будівельні матеріали, автомобілі, підшипники, бурштин, паркет, дерев’яні будинки, добрива. Імпортує метал, прокат, паливо, волокна, вантажні й легкові автомобілі, автобуси, машини і устаткування, сільськогосподарську продукцію. |
|
6. Промислові вузли |
|
|
Львівський, Дрогобицько-Стрийський, Червоноградсько-Сокальский, Чернівецький, Івано-Франківський, Калусько-Долинський, Ужгород-Мукачевський. |
Рівненський, Луцький, Ковельський. |
К 20-м годам XX века всё больше людей в США стали приобретать автомобили, выезжать на них за город. Это стало причиной увеличения рекламных щитов в размерах (так как увеличилась скорость передвижения) и установки их вдоль дорог.
В странах бывшего СССР рекламные щиты стали появляться по мере развития рыночных отношений и необходимости в условиях конкуренции рекламировать свой товар.
