Фенхель звичайний — Foeniculum vulgare Mill.
Дво- або багаторічна трав’яниста рослина з родини зонтичних (Umbelliferae).
Стебло його пряме, округле, голе, всередині губчасте, блакитнувато-зелене. Нижні листки черешкові з довгою піхвою, верхні від тричі- до багатоперистих, майже сидячі. Квітки зібрані в складні зонтики. Плід голий, 5,5—7 мм завдовжки і 3—4 мм у діаметрі, коричнево-зелений або сіро-зелений з 10 повздовжніми тупими ребрами. Походить із Середземномор’я, культивують у Криму,
З лікувальною метою вживають плоди, в яких містяться летка олія (oleum Foeniculi), жирні олії, цукор, білок. У леткій олії містяться анетол (60%), анісова кислота, анісовий альдегід, анісовий кетон та терпени — пінен, камфен, фе- ландрен.
Коли застосовують? Як засіб, що збуджує і поліпшує апетит і травлення та виявляє спазмолітичну, вітрогінну та слабу сечогінну дію. Застосовують при атонії шлунка, при здутті (метеоризмі), кашлі у дітей, при хронічному запорі з коліками, при проносі, при шлункових і кишкових спазмах, як відхаркувальний засіб при бронхітах і коклюші. Збільшує виділення молока у жінок, які годують груддю, та регулює менструації.
Готують у вигляді гарячого настою. 1 чайну ложку подрібнених плодів фенхелю (2—3 г) заливають склянкою окропу, напарюють 10 хвилин і додають для смаку меду або цукру. Для дорослих беруть 1 — півтора столової ложки плодів на 1 склянку окропу. При розладах травлення настій не підсолоджують. Застосовують чисту летку олію з медом: 2—3 краплі — для дітей і 5—10 крапель — для дорослих на 1 столову ложку меду (одноразова доза).
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
