Фіалка триколірна (братки триколірні) — Viola tricolor L.
Родина фіалкові — Violaceae
Як виглядає? Одно-, дворічна трав’яниста рослина 5— 45 см заввишки. Стебло просте або галузисте, вкрите короткими волосками, лежаче, проте тягнеться вгору. Нижні листки серцеподібно яйцевидні, верхні — ланцетні. По боках листка — два великі перистороздільні прилистки з великою верхньою часткою. Квітки великі, віночок значно більший за чашечку, дві верхні пелюстки віночка темно-фіолетові або сині, нижня і бокові — жовті, при основі вони мають волоски. Цвіте з квітня до осені.
Де росте? На сухих луках, у ровах, на лісових галявинах, у прилісках, серед чагарників, на полях (можна сплутати з малолікарською фіалкою польовою — Viola arvensis Murr., у якої верхні пелюстки білі і чашечки більші за віночок) — на більшій частині території УРСР. В Криму не росте.
Що й коли збирають? Усю траву під час цвітіння. Тільки тих, що ростуть дико.
Коли застосовують? При простудному кашлі як відхаркувальний засіб (у рослині містяться сапоніни, глікозид, жовтий пігмент віолакверцитрин, аналогічний рутину, вітамін С, каротин); як засіб, що полегшує діяльність нирок, сечогінний і кровоочисний при фурункулах, екземі, авітамінозі з висипами на шкірі; а також при артритах, рахіті, золотусі, запаленні сечового міхура; при суглобному ревматизмі, подагрі і після пологів для поліпшення післяпологових виділень. (В останньому випадку беруть по 1 столовій ложці суміші трави триколірної фіалки, трави череди, листків волоського горіха і листків суниць — на 1 л окропу, напарюють і п’ють по півсклянки 5—6 разів на день).
Застосовують як чай. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку братків і настоюють 10 хвилин. П’ють 1—2 склянки на день. Дітям при кашлі дають 1—2 столові ложки кілька разів на день. (Після вживання напару з братків сеча має специфічний запах).
При фурункульозі 1 столову ложку суміші трави триколірної фіалки (братків), квіток нагідок і кореня лопуха в співвідношенні 5:3:2 настоюють 3—4 години на холодній перевареній воді, хвилинку кип’ятять, відціджують і п’ють по півсклянки двічі-тричі на день. При тривалому вживанні настою може виникнути пронос, блювання і сверблячий висип на тілі (дія алкалоїду віолаеметину — в коренях — подібна до дії еметину). Чай виявляє заспокійливий вплив при статевому збудженні, прищуватості у юнаків — беруть 2 столові ложки суміші трави фіалки триколірної, листків холодної м’яти, шишок хмелю і кореня валеріани в співвідношенні 2 : 2 :1 : 1, заварюють хвилинку в 2 склянках води, настоюють 10 хвилин, проціджують через марлю і п’ють по півсклянки вранці і перед сном.
Напаром братків полощуть горло при збільшених мигдаликах, при запаленні горла. При золотушних висипах і струпах у дітей вживають таку мазь: в 100 г соняшникової олії (краще мигдалевої) варять протягом 5—10 хвилин 10 г квіток братків, 5 г трави розхідника і 5 г трави сухої нехворощі (вербени лікарської), проціджують потім у баночку і мажуть уражені місця; якщо уражена струпом голова дитини, то попередньо стрижуть волосся (М. А. Носаль).
сертифицирован
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем