Фіалка триколірна (братки триколірні) — Viola tricolor L.

Родина фіалкові — Violaceae

Як виглядає? Одно-, дворічна трав’яниста рослина 5— 45 см заввишки. Стебло просте або галузисте, вкрите корот­кими волосками, лежаче, проте тягнеться вгору. Нижні лист­ки серцеподібно яйцевидні, верхні — ланцетні. По боках листка — два великі перистороздільні прилистки з великою верхньою часткою. Квітки великі, віночок значно більший за чашечку, дві верхні пелюстки віночка темно-фіолетові або сині, нижня і бокові — жовті, при основі вони мають волос­ки. Цвіте з квітня до осені.

Де росте? На сухих луках, у ровах, на лісових галявинах, у прилісках, серед чагарників, на полях (можна сплутати з малолікарською фіалкою польовою — Viola arvensis Murr., у якої верхні пелюстки білі і чашечки більші за віночок) — на більшій частині території УРСР. В Криму не росте.

Що й коли збирають? Усю траву під час цвітіння. Тільки тих, що ростуть дико.

Коли застосовують? При простудному кашлі як відхар­кувальний засіб (у рослині містяться сапоніни, глікозид, жовтий пігмент віолакверцитрин, аналогічний рутину, ві­тамін С, каротин); як засіб, що полегшує діяльність нирок, сечогінний і кровоочисний при фурункулах, екземі, авітамі­нозі з висипами на шкірі; а також при артритах, рахіті, золотусі, запаленні сечового міхура; при суглобному ревма­тизмі, подагрі і після пологів для поліпшення післяпологових виділень. (В останньому випадку беруть по 1 столовій ложці суміші трави триколірної фіалки, трави череди, листків во­лоського горіха і листків суниць — на 1 л окропу, напарюють і п’ють по півсклянки 5—6 разів на день).

Застосовують як чай. На 1 склянку окропу беруть 1 сто­лову ложку братків і настоюють 10 хвилин. П’ють 1—2 склян­ки на день. Дітям при кашлі дають 1—2 столові ложки кілька разів на день. (Після вживання напару з братків сеча має специфічний запах).

При фурункульозі 1 столову ложку суміші трави трико­лірної фіалки (братків), квіток нагідок і кореня лопуха в співвідношенні 5:3:2 настоюють 3—4 години на холодній перевареній воді, хвилинку кип’ятять, відціджують і п’ють по півсклянки двічі-тричі на день. При тривалому вживанні на­стою може виникнути пронос, блювання і сверблячий висип на тілі (дія алкалоїду віолаеметину — в коренях — подібна до дії еметину). Чай виявляє заспокійливий вплив при ста­тевому збудженні, прищуватості у юнаків — беруть 2 столові ложки суміші трави фіалки триколірної, листків холодної м’яти, шишок хмелю і кореня валеріани в співвідношенні 2  : 2 :1 : 1, заварюють хвилинку в 2 склянках води, настою­ють 10 хвилин, проціджують через марлю і п’ють по пів­склянки вранці і перед сном.

Напаром братків полощуть горло при збільшених мигда­ликах, при запаленні горла. При золотушних висипах і струпах у дітей вживають таку мазь: в 100 г соняшникової олії (краще мигдалевої) варять протягом 5—10 хвилин 10 г квіток братків, 5 г трави розхідника і 5 г трави сухої нехво­рощі (вербени лікарської), проціджують потім у баночку і мажуть уражені місця; якщо уражена струпом голова дити­ни, то попередньо стрижуть волосся (М. А. Носаль).

 сертифицирован

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем