Фіалка запашна

Фіалка запашна — Viola odorata L. (отруйна)

Родина фіалкові — Violaceae

Фіалка запашнаЯк виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, низенька, з повзучим кореневищем, з якого виростають підземні і над­земні пагони, що стеляться. Прикореневі листки короткопух- насті, при основі серцевидні, нирковидні або округло-яйце­видні, сидять пучками. Квітки синьо-фіолетові, п’ятипелюст­кові, зі шпоркою, на досить довгих квітконіжках. Цвіте у квітні — травні.

Де росте? На сонячних косогорах, попід тинами, по садах, парках, узліссях — по всій території УРСР, на півдні — знач­но рідше, в гірському Криму — звичайно.

Що й коли збирають? Квітки без чашечок — навесні, всю рослину разом з корінням — влітку.

Коли застосовують? Як сечогінний засіб при каменях ниркових мисок, сечового міхура, при подагрі, ревматизмі (в суміші з лушпинням плодів квасолі, волосом — стовпчи­ками кукурудзи, листками мучниці і бруньками берези). Також вживають при бронхіті, шумі в ушах, запамороченні, серцебитті, атеросклерозі, меланхолії, для полегшення спаз­матичного кашлю при коклюші (дія алкалоїду віоліну, глі­козиду, сапонінів, гіркоти, кислот).

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку квіток і настоюють 10 хвилин. Дужче діють корені, але їх треба кип’ятити 15 хвилин. П’ють по 2 склян­ки на день ковтками (діти, відповідно до віку, вживають лож­ками: через кожні 2 години — 1—3 ложки при коклюшу; на верхню частину грудної клітки, на ніч і вранці, кладуть теплі жмихи цієї рослини у вигляді зігрівального компресу).

При сечокам’яній хворобі настоюють 2 столові ложки суміші (порівну) трави фіалки запашної, трави споришу, листків мучниці, стовпчиків (волосся) кукурудзи і лушпин­ня квасолі в 1 склянці окропу протягом 8 годин, відціджу­ють і п’ють теплим по 1/4 склянки 4 рази на день через го­дину після їди. При приступі болів від сечокам’яної хвороби заварюють 1 столову ложку суміші трави фіалки запашної, листків рути запашної, листків берези білої, коренів вовчуга колючого, кореневищ пирію повзучого, шишкоягід ялівцю, трави золотушника звичайного і трави чебрецю в співвід­ношенні 2:2:1:1:1:1:1:1 в 1 склянці окропу, настоюють кілька годин, відціджують і п’ють по 1/4 склянки 3—4 рази на день.

При кашлі, трахеобронхіті, хронічному бронхіті беруть 1 повну столову ложку суміші (порівну) трави запашної фіалки, листків підбілу звичайного, листків медунки лікар­ської, листків подорожника і кореня солодцю, настоюють 2 години в склянці холодної води, варять 5 хвилин, холод­ний проціджують, п’ють теплим, ложками, склянку протя­гом дня.

При опухах роблять примочки з відвару, припарки з тра­ви (із свіжої і сухої), полощуть рот і горло при ангіні, грипі та інших запаленнях слизової оболонки.

***** Сварной забор отлично смотрится с любого ракурса. Он может  быть установлен как вокруг организации, так и вокруг приусадебного участка. Очень быстр в установке, а стоимость забора вас приятно удивит. Разнообразие профиля удовлетворит самого притязательного заказчика. Ограждение из металла долговечно и не требует большого ухода.

 

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем