Геодезія

Геодезія (грецьк. geodaisa, від ge — Земля і daio — ділю, розділяю) — наука про методи визначення форми і розмірів Землі або окремих її час тин. Це галузь прикладної математики, тісно пов'язана з геометрією, ма тематичним аналізом, класичною теорією потенціалу, математичною ста тистикою і обчислювальною математикою. У той же час це наука про вимірювання, яка розробляє засоби визначення відстаней, кутів і сили тяжіння за допомогою різних приладів. Основне завдання геодезії — створення системи координат і побудова опорних геодезичних сіток, що дозволяють визначити положення точок на земній поверхні. У цьому істотну роль відіграють вимірювання характеристик гравітаційного поля Землі, які пов'язують геодезію з геофізикою, що використовує гравіметричні дані для вивчення будови земних надр і геодинаміки.

Геодезичні роботи ведуться на трьох рівнях. По-перше, це планова зйомка на місцевості — визна чення положення точок на земній поверхні відносно місцевих опорних пунктів для складання топографічних карт, що використовуються, напри­клад, при будівництві дамб і доріг або складанні земельного кадастру. Наступний рівень включає проведення зйомок у масштабах усієї країни; при цьому площа і форма поверхні визначаються по відношенню до глобальної опорної сітки з урахуванням кривизни земної поверхні. Нарешті, до за вдань глобальної, або вищої, геодезії входить створення опорної сітки для всіх інших видів геодезичних робіт.

Вища геодезія займається визначен ням конфігурації Землі, її положення в просторі і дослідженням її гравіта ційного поля. Останнє має особливо велике значення, оскільки всі геоде зичні вимірювання (за винятком відстаней) частково залежать від визначення напряму сили тяжіння (який збігається з напрямом прямовисної лінії). Геодезичні дані використовуються в картографії, навігації і землеко ристуванні, наприклад, для визначення зони затоплення після спорудження дамби, місцеположення бурових платформ на шельфі, точного місцезна ходження державних і різного роду адміністративних кордонів.