Географічні дослідження на території України

До середини XVIII століття свідчення про природу України надавали

мандрівники і літописці. Перші письмові відомості про території України

є джерелами не тільки географічних, але й історичних знань. Цінні геогра-

фічні відомості містяться у праці «Історія» давньогрецького вченого Геродо-

та. В ній вказуються тодішні назви річок і місцевостей на території України.

Подібні відомості наводять у своїх працях і давньоримські вчені Страбон,

Клавдій Птоломей, Пліній Старший. У Київському літописі 1187 року

вперше згадується географічна назва нашої землі — Україна. Надзвичайно

цікаві відомості з географії України містить книга французького інженера

Г. Л. де Боплана «Опис України», у якій він навів характеристику Києва,

описав запорожців, склав детальні карти українських земель тощо.

З XVIII століття почалися наукові дослідження території України.

Для пізнання природних умов і ресурсів України мали значення відкриття

Г. Капустіним родовищ кам’яного вугілля в Донбасі (1721 p.), вивчення ро-

довищ залізних руд у долині р. Саксагані академіком Петербурзької академії

наук і мистецтв В. Зуєвим (1781—1782 pp.) і його ж опис природних умов,

населення і господарства Лівобережної України і Причорномор’я. У 1793—

1794 pp. експедиції академіків П. Палласа та І. Гюльденштедта вивчали

ґрунти, рослинність, тваринний світ України.

Значний внесок у вивчення географії України зробили вчені Київського,

Львівського, Одеського, Харківського університетів. У 1873 р. у Києві був ство-

рений Південно-західний відділ Російського географічного товариства, одним із

засновників і керівником якого був видатний етнограф і географ П. Чубинський

(відомий і як автор тексту національного гімну «Ще не вмерла України...»). Ре-

зультати досліджень його експедицій були видані під назвою «Роботи етногра-

фічно-статистичної експедиції в Західно-російський край» (1872—1878 pp.).

Велике значення для розвитку географії України мало створення в уні-

верситетах кафедр географії (з 30-х pp. XIX ст.). Кафедру фізичної географії

відкрив у Харківському університеті проф. А. Краснов (1889 p.).

У 1918 р. у Києві була заснована Академія наук України, учені якої дослі-

джували природні умови і ресурси, господарство і населення держави. Заснов-

ник і перший президент Академії наук України — академік В. Вернадський

(1863—1945 pp.).

Одним із засновників фізичної географії в Україні був академік С. Руд-

ницький (1877—1937 рр.). Йому належать наукові праці з геоморфології,

історичної і соціально-економічної географії, картографії, краєзнавства,

фізичної географії України. У 1927 р. він заснував у Харкові (тоді столиця

України) Український науково-дослідний інститут географії і картографії,

провів експедиційні дослідження на територіях Наддніпрянщини, Донецької

височини, Волині.

За останні роки українськими географами були створені Атлас природних

умов і ресурсів України і тритомна «Географічна енциклопедія України»,

електронна версія пілотного проекту національного атласу України, елект-

ронні навчальні атласи для середньої школи, електронні підручники тощо;

створені каталоги географічної інформації в Інтернеті.

 

Ключові слова: 
Розділ сайту: