Одного разу відомий англійський журналіст із агенції Deily Mail повертався літаком із Кейптауна до Лондона, і милувався безмежними просторами Африки із вікна літака. На півшляху він помітив, як на горизонті відкрився величезний просторий зелений океан, який зайняв понад три години польоту. На журналіста це справило не аби яке враження, адже будучи навіяним гаслами екоактивістів, він вважав що на нашій планеті вже давно немає лісових масивів, де можуть поміститися одразу кілька європейських держав. Мова йде про гілеї - справжній зелений океан Африки.
Гілеї - це місцева назва вологих екваторіальних лісів Африки. Свою назву гілеї отримали від грецького слова "hile" (ліс). Вони розташовані в екваторіальному та субекваторіальномих кліматичних поясах, і простягаються від західного узбережжя Африки до Великого Африканського поозер'я (буквально від Гвінеї до Уганди). Вузькою смугою гілеї тягнуться вздовж Гвінейської затоки, а потім суттєво розширюються в долині річки Конго. Головним фактором, що визначає формування гілей - це велика кількість тепла і вологи. Тут протягом року випадає більше дощів, ніж будь-де в Африці (від 1500 до 3000 мм). Загальна площа гілей Африки становить понад 2.5 млн.км², що дорівнює площі Гренландії. По периметру гілей сформувалася особлива група лісів - перемінно-вологі. Вони є перехідним біомом між гілеями і трав'янистою африканською саваною, однак біологічні ритми тут дещо інші, ніж у гілеях, оскільки вони напряму залежать від чергування сухого та вологого сезонів.
Гілеї - це справжня скарбниця органічного світу нашої планети. Тут налічується понад 25 тисяч видів рослин (із яких понад 900 видів дерев), а також незліченна кількість видів тварин. За видовим різноманіттям гілеї поступаються лише вологим лісам Амазонії. Серед ссавців найвідомішими мешканцями гілей є горили, шемпанзе, павіани, мартишки, мавпи-діани, окапі (карликові жирафи), леопарди, лісові свині; серед птахів - різні види папуг, (зокрема папуги-нерозлучники), птахи-носороги, нектарниці, бананоїди, серед плазунів - земляні гадюки, пітони, крокодили.
Особливо цікавим в екваторіальних лісах Африки є їхня ярусність, яка нагадує поверхи багатоповерхівок. Вона формується через потребу рослин у сонячному світлі. Якщо в наших лісах зазвичай 3-4 яруси, то в гілеях виділяють аж 6-8. 1-й ярус - це верхівки найвищих дерев, 2-й - це середні дерева, яким вдосталь потрапляє світла, 3-й ярус - низькі темневитривалі дерева, для яких багато світла не потрібно, 4-й ярус - чагарники, 5-й ярус - папоротники, 6-й ярус - тіневттривалі трав'янисті рослини. Найнижчим (приземним) ярусом є тінелюбні мохи, лишайники, повзучі рослини.
Незважаючи на величезні простори, людина все ж завдає значної шкоди гілеям. Темпи вирубування цих лісів вражають. Особливо це стосується Західної Африки, де вирубування лісів здійснюється із метою розширення сільськогосподаостких угідь, та як цінна сировина. Від згубного впливу людини страждають цілі екосистеми, що провокує ряд негативних явищ. "Святе місце пустим не буває" - це про Африку. На місце вирубаних лісів приходить зневоднення,а пізніше й опустелювання, адже над Зеленим океаном Африки нависає ще більший і грізніший океан, який складається із трильйонів тон пилу і піску - це Сахара, яка із величезним задоволенням захоплює звільнені від дерев місця.
Джерело: Природничо-географічне товариство
