Гольфстрім (англ. Gulf Stream — течія із затоки) — система теплих течій у північній частині Атлантичного океану, що тягнеться на 10 тис. км від берегів п-ова Флорида до о-вів Шпіцберген і Нова Земля. Швидкість течії від 6—10 км/год у Флоридській протоці до З— 4 км/год в районі Великої Ньюфаундлендської банки, температура поверхневих вод відповідно від 24—28 до 10—20 °С. Середня витрата води у Флоридській протоці 25 млн м3/с (у 20 разів перевищує сумарну витрату води всіх річок земної кулі). Основна гілка Гольфстріму бере початок у Мексиканській затоці (звідки і походить назва течії) і проникає в Атлантику через Флоридську протоку; далі течія відхиляється на півночі Великою Багамською банкою — підводною платформою, що знаходиться на південному сході від п-ова Флорида. Витікаючи з Мексиканської затоки, Гольфстрім несе великі скупчення плаваючих водоростей роду саргасів і різні види термофільних риб (у тому числі летючих). Біля східного узбережжя Флориди межі Гольфстріму чіткі, особливо західна. Виблискуюча блакить цієї течії різко контрастує із зеленувато-сірими більш холодними водами Північної Атлантики. Сама течія — не просто однорідна маса рухомого потоку води. Вона складається з декількох потоків, що мають приблизно однаковий напрям. Біля його східного краю є численні завихрення, що закручуються праворуч; деякі з них навіть повністю відділяються від основного потоку.
Поблизу Великої Багамської банки Гольфстрім приймає гілку Північної Пасатної течії і рухається паралельно східному узбережжю США, на невеликій відстані від нього. Саме з теплими водами цієї течії пов'язана м'яка зима на Бермудських о-вах. Поблизу мису Хаттерас (узбережжя шт. Північна Кароліна) Гольфстрім повертає на північний схід і прямує до Великої Ньюфаундлендської банки. Тут він зустрічається з холодною Лабрадорською течією, а також стикається з більш холодним повітрям, що поступає з півночі. У результаті в цьому районі майже постійно спостерігаються тумани. Від Великої Ньюфаундлендської банки Гольфстрім рухається в східному напрямі до берегів Європи (ця його частина називається течією Західних Вітрів). Приблизно посередині Північної Атлантики Гольфстрім ділиться на дві течії. Одна з них прямує далі на схід до берегів Європи, а потім, повертаючи на південь, утворює Канарську течію, інша, що іменується Північно-Атлантичною течією, поступово відхиляється ліворуч і продовжує рух на північний схід. Ця течія проходить біля західних берегів Британських о-вів, де від неї знов відділяється гілка, що прямує на захід, до берегів Ісландії, — течія Ірмінгера. Інша частина Північно-Атлантичної течії — Норвезька течія — йде вздовж берегів Норвегії.
