Загальна географія

Мадагаскар — острів у Індійському океані, знаходиться на відстані бл. 400 км від Африки. Його площа — бл. 587 тис. км², протяжність з півночі на південь — 1600 км. Є четвертим за розмірами островом земної кулі (після Гренландії, Нової Гвінеї і Калімантану). Велика частина ост­рова — плато з вулканічними масивами (висотою до 2876 м, г. Марумукутру). Нерідкі землетруси, багато теплих джерел. Східний берег оточений дюнами, за якими тягнуться лагуни; вздовж західних берегів — ко­ралові рифи. Клімат тропічний і екваторіально-мусонний. Середні міся­чні температури від 13 до 30 °С. Опадів від 400 до 3000 мм на рік.

Аравійське море — частина Індійського океану, між п-овами Аравій­ським на заході та Індостан на сході. Площа разом із затоками — 4832 тис. км² (одне з найбільших у світі). Глибина до 5803 м. Великі зато­ки: Аденська, Оманська, Кач, Камбейська. Великі острови: Сокотра, Лаккадівські. Впадає р. Інд. Атмосферна циркуляція має чітко вираже­ний мусонний характер. Температура повітря у зимові місяці 22—26 °С. Досить високі величини біомаси і продукції фіто- і зоопланктону — хоро­ші передумови для утворення промислового скупчення риб. В Аравійсь­кому морі водиться понад 1000 видів риб, однак велика частина уловів складається з 5 видів риб: два види ставриди, японський карась, саурида, морський окунь.

Головні порти: Бомбей, Карачі, Аден.

Червоне море — міжматерикове море Індійського . . . . .

Індійський океан — третій за розміром океан на Землі (після Тихого і Атлантичного). Знаходиться переважно в Південній півкулі, між Азією на півночі, Африкою на заході, Австралією на сході і Антарктидою на півдні. Площа з морями 76,17 млн км², об'єм води 282,7 млн км³, середня глибина 3711 м. Моря і великі затоки: Червоне море, Аравійське море, Перська затока, Андаманське море, Бенгальська затока, Велика Авст­ралійська затока. Підводним Центрально-Індійським хребтом ділиться на західну, менш глибоку частину (де розташовані острови Мадагаскар, Сейшельські, Амірантські, Маскаренські та інші) і східну, більш глибо­ку, де на півдні . . . . .

Гольфстрім (англ. Gulf Stream — течія із затоки) — система теплих течій у північній частині Атлантичного океану, що тягнеться на 10 тис. км від берегів п-ова Флорида до о-вів Шпіцберген і Нова Зем­ля. Швидкість течії від 6—10 км/год у Флоридській протоці до З— 4 км/год в районі Великої Ньюфаундлендської банки, температура поверхневих вод відповідно від 24—28 до 10—20 °С. Середня витрата води у Флоридській протоці 25 млн м³/с (у 20 разів перевищує сумар­ну витрату води всіх річок земної кулі). Основна гілка Гольфстріму бере початок у Мексиканській затоці (звідки і походить назва течії) і проникає в Атлантику через Флоридську протоку; далі течія відхиля­ється на півночі Великою Багамською банкою — підводною платфор­мою, що знаходиться на південному сході від п-ова Флорида. Витіка­ючи з Мексиканської затоки, Гольфстрім несе великі скупчення пла­ваючих водоростей роду саргасів і різні види термофільних риб (у тому числі летючих). Біля східного узбережжя

Саргасове море — частина Атлантичного океану, розташована в суб­тропічних широтах між течіями: Канарською, Північною Пасатною, Північно-Атлантичною і Гольфстрімом. Це район малорухомих вод, середин­на частина субтропічного антициклонічного кругообігу, що утворюється кільцем згаданих вище течій. Площа 6—7 млн км² (межі невизначені че­рез сезонні зміни меж течій). Глибина 6905 м (за іншими даними — до 7110 м). Названо від скупчень плаваючих на його поверхні бурих саргасових водоростей (Sargassum). Середня маса водоростей на всій акваторії моря — понад 10 млн т.

Карибське море — напівзамкнуте окраїнне море тропічної зони Атла­нтичного океану, між Центральною і Південною Америкою на заході та півдні і Великими і Малими Антильськими островами на півночі і сході. Площа 2 777 тис. км². Глибина до 7090 м. Затоки: Гондураська, Лос-Москітос, Дар'єнська, Венесуельська, Парія. Великі острови: Куба, Га­їті, Ямайка, Пуерто-Ріко, Трінідад, Барбадос. Сполучене Юкатанською протокою з Мексиканською затокою, Панамським каналом з Тихим океаном.