Індійський океан

Цунамі

Цунамі     Цунамі - одне із найбільш небезпечних і руйнівних продних явищ, яке хоч і не часто виникає, однак за своєю смертоносністю часто не поступається руйнівним землетрусам та гнівним вулканам. Наслідки від цунамі можуть бути абсолютно різними. Наприклад морська вода, яка затоплює прибережні улоговини здатна засвоювати ґрунт і призводити до масової загибелі рослин. Постраждалі райони забруднюються різноманітними уламками, сміттям та хімічними речовинами від зруйнованих підприємств. Чимало морських мешканців хвилі викидають на суходіл, і для них це закінчується "квитком в один бік" (риби, морські ссавці, молюски, та ін морські тварини). Отже як бачимо, цунамі є згубним не лише для людей, але й для цілих екосистем.
 
     18 років тому, 26 грудня 2004 року сталося одне із найбільш руйнівних і смертноносних цунамі в сучасній історії, яке забрало понад 200 тисяч людських життів. 0 8 годині ранку за місцевим часом на узбережжя острова Суматра (Індонезія) налетіла потужна хвиля, яку спровокував 9-бальний землетрус на дні Індійського океану. Його епіцентр знаходився неподалік Андаманських островів (3° пн.ш., 96° сх.д.). Сам землетрус був спровокований раптовим зсувом породи у зоні субдукції, загальна протяжність якого перевищувала 1500 кілометрів. Це і стало причиною . . . . .

 

Мозамбіцька протока - надовша протока у світі

Мозамбіцька протокаНАЙДОВША ПРОТОКА У СВІТІ 

Як відомо, протокою називають частину водойми (здебільшого моря або океану), яка розділяє дві частини суходолу. Найширшою на планеті є протока Дрейка, яка протікає між островом Вогняна Земля та Антарктичним півостровом. Її довжина становить 830 кілометрів. Однак є ще одна протока-рекордсмен, яка не має собі рівних, але за іншим показником - довжиною.

Найдовшою протокою у світі є Мозамбіцька протока в Індійському океані, яка протікає між островом Мадагаскар і континентальною Африкою. Її довжина становить 1760 кілометрів. У найвужчому місці ширина протоки становить 419 кілометрів, а максимальна глибина - 3292 метри. Мозамбіцька протока відіграє важливе значення в міжнародних торгівельних морських шляхах, і займає . . . . .

Реюньйон

Реюньйон — вулканічний острів в Індійському океані, в групі Маскаренських о-вів. Заморський департамент Франції (з 1946). Площа остро­ва становить 2,5 тис. км2. Населення — 631 тис. людей (1993), головним чином креоли. Висота до 3069 м (згаслий вулкан Пітон-де-Неж).

На пів­денному сході знаходиться головна природна пам'ятка — діючий вулкан Фурнез (2631 м). Клімат тропічний, пасатний. Савани і тропічні ліси. Відкритий португальцями у XVI ст. У XVII ст. став французьким воло­дінням. До 1793 р. (фактично до 1848 р.) називався о. Бурбон. З XVIII ст. на Реюньйоні розвивалося плантаційне господарство (цукрова тростина, кава, ваніль) з використанням до середини XIX ст. праці рабів.

Маврикій

Маврикій — острів і держава (на о. Маврикій і сусідніх дрібних остро­вах) у західній частині Індійського океану. Площа острова становить 1865 км2. Населення — 1,2 млн людей (2000); індопакистанці, маврикійці-креоли й інші. Столиця — Порт-Луї.

Мадагаскар

Мадагаскар — острів у Індійському океані, знаходиться на відстані бл. 400 км від Африки. Його площа — бл. 587 тис. км2, протяжність з півночі на південь — 1600 км. Є четвертим за розмірами островом земної кулі (після Гренландії, Нової Гвінеї і Калімантану). Велика частина ост­рова — плато з вулканічними масивами (висотою до 2876 м, г. Марумукутру). Нерідкі землетруси, багато теплих джерел. Східний берег оточений дюнами, за якими тягнуться лагуни; вздовж західних берегів — ко­ралові рифи. Клімат тропічний і екваторіально-мусонний. Середні міся­чні температури від 13 до 30 °С. Опадів від 400 до 3000 мм на рік.

Аравійське та Червоне море

Аравійське море — частина Індійського океану, між п-овами Аравій­ським на заході та Індостан на сході. Площа разом із затоками — 4832 тис. км2 (одне з найбільших у світі). Глибина до 5803 м. Великі зато­ки: Аденська, Оманська, Кач, Камбейська. Великі острови: Сокотра, Лаккадівські. Впадає р. Інд. Атмосферна циркуляція має чітко вираже­ний мусонний характер. Температура повітря у зимові місяці 22—26 °С. Досить високі величини біомаси і продукції фіто- і зоопланктону — хоро­ші передумови для утворення промислового скупчення риб. В Аравійсь­кому морі водиться понад 1000 видів риб, однак велика частина уловів складається з 5 видів риб: два види ставриди, японський карась, саурида, морський окунь.

Головні порти: Бомбей, Карачі, Аден.

Червоне море — міжматерикове море Індійського . . . . .

Загальна характеристика Індійського океану

Індійський океан — третій за розміром океан на Землі (після Тихого і Атлантичного). Знаходиться переважно в Південній півкулі, між Азією на півночі, Африкою на заході, Австралією на сході і Антарктидою на півдні. Площа з морями 76,17 млн км2, об'єм води 282,7 млн км3, середня глибина 3711 м. Моря і великі затоки: Червоне море, Аравійське море, Перська затока, Андаманське море, Бенгальська затока, Велика Авст­ралійська затока. Підводним Центрально-Індійським хребтом ділиться на західну, менш глибоку частину (де розташовані острови Мадагаскар, Сейшельські, Амірантські, Маскаренські та інші) і східну, більш глибо­ку, де на півдні . . . . .