землезнавство

Цікаві факти про острови

острів

10 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО ОСТРОВИ СВІТУ

Поняття "площа півострова" у географії досить суб'єктивне, і може містити певні зауваження і неточності. Далеко не кожен півострів має чітко окреслені межі в тій частині, в якій він сполучається з материком. Однак із островами все набагато простіше. Вони мають чітко окреслені межі, які сформувалися не в головах географів, а шляхом багатовікових тектонічних процесів.
 
1. Загальна площа всіх островів світу становить 11 мільйонів км², що більше ніж площа усієї Європи, або Канади. Найбільшою острівною країною як за площею, так і за населенням є Індонезія (1.9 млн.км², 275 мільйонів осіб). Джакарта, Токіо, Лондон, Маніла, Тайбей, Сінгапур, Гавана, Сурабая, Санто-Домінго - ось далеко не повний перелік мегаполісів, які лежать на островах. Значна частина Нью-Йорка теж лежить на острові (Лонг-Айленд). Всього в світі налічується 77 міст, із населенням понад 1 мільйон жителів, які розміщені на островах.
2. На всіх островах світу мешкає близько 770 мільйонів осіб, або 10% населення усієї Землі. Приміром найзаселенішим є індонезійський острів Ява, на якому проживає 150 мільйонів осіб (більше, ніж в Японії чи Росії), при тому що найбільший в світі острів Гренландія є водночас майже безлюдний (55 тисяч мешканців, при площі в 2,2 мільйони квадратних кілометрів).
3. Другий за розмірами острів світу Нова Ґвінея, який менший від Гренландії майже втричі. Однак . . . . .

 

Екватор Землі

Екватор10 Цікавих фактів про екватор Землі 
При першому нашому знайомству зі шкільним глобусом на уроках природознавства, кожен із нас міг помітити як по його середині проходить "жирна" лінія яка одразу потрапляє в наше поле зору. Ця лінія є головною серед усіх тих, які наведені на географічній карті чи глобусі, адже показує проходження Екватора. Чим же цей Екватор такий важливий у географії? Чому саме його ми маємо знайти на карті світу першим, аби визначити географічну широту місцевості? Пригадати "географічне значення" Екватора Вам допоможе наша підбірка десяти цікавих фактів про найдовшу паралель Землі. Отже, поїхали
1. Екватор - це умовна лінія на географічній карті, яка поділяє нашу Землю на дві півкулі - Північну та Південну, і слугує межею розподілу географічних широт на відповідно північні та південні. Паралелі завжди вказують на широту, а отже Екватор - це головна і в той же час найдовша паралель на Землі.
2. Екватор рівновіддалений від Північного і Південного полюсів Землі. Відстань від Екватора до одного з полюсів Землі буде становити 10 тисяч кілометрів. Саме ця відстань і покладена в основу міжнародної метричної системи відстаней (1 кілометр = 1/10000 відстані від Екватора до одного із полюсів Землі).
3. Загальна довжина Екватора Землі становить 40 075 696 метрів, яку здебільшого заокруглюють до 40 тисяч кілометрів. У зв'язку із приплюснутістю Землі Екватор має дещо довшу протяжність, ніж обхват Землі з боку двох протилежних меридіанів (приміром Нульового і Лінії Зміни дат), і ця різниця складає 67 кілометрів.
4. Вперше приблизна довжина окружності Землі, в тому числі й Екватора нашої планети була вирахувана . . . . .

 

Вулкан Берні

Вулкан БерніВулкан Берні - один із найпівденніших вулканів планети. Він знаходиться на півдні Чилі в регіоні Чилійська Антарктика (Магелланія), і фактично є крайній виступом вулканічного масиву Анд. Незважаючи на те, що вулкан є частиною активного вулканічного Тихоокеанського поясу, більш відомого як Тихокеанське вогняне кільце, вулкан Берні є не надто активним. Останнє, і поки що єдине зафіксоване людьми виверження відбулося в 1910 році. Однак значно раніше мали місце більш серйозні виверження. Приміром понад 6200 років тому потужним пірокластичні потоки практично зруйнували місцеву екосистему, бо знищили сотні гектарів лісів, окислили прилеглі поверхневі води та ґрунти, і змінили навколишні ландшафти до невпізнаваності.
 
Висота вулкана Берні становить 1758 метрів. Враховуючи що це крайній виступ Анд (масив Патагонські Анди), навколо нього переважають . . . . .

 

Помірний клімат землі

Помірний клімат земліПомірний кліматичний пояс - це один із кліматичних поясів Землі, що знаходиться в обох півкулях нашої планети. В Північній півкулі він охоплює значно більші географічні простори, ніж у Південній, що пояснюється перш за все нерівномірним розподілом суходолу і океанів на нашій планеті. Навіть за своїми фізико-географічними характеристиками пояс помірного клімату в Північній півкулі дещо відрізняється від такого ж в Південній. Знову ж таки, причиною цьому є певні регіональні особливості, зокрема рельєф, площа суходолу та вплив океанів.
 
Помірний клімат незалежно від півкулі має ряд особливостей, першою із яких є чітке чергування пір року: весна, літо, осінь і зима. Також важливим є те, що кліматичні пояси завжди перебувають під впливом західних вітрів та помірних повітряних мас. Кількість опадів завжди залежить від віддаленості територій від океанів. Найбільше опадів серед обох помірних поясів Землі випадає на сході Північної Америки (східне узбережжя Канади та острів Ньюфаундленд), острові Хоккайдо (Японія) та північ Британії (Шотландія). У помірному поясі Південної півкулі найбільше опадів випадає на крайньому півдні Нової Зеландії та на крайньому півдні Південної Америки (область Магелланія). У всіх вищезазначених регіонах випадає понад 1000 мм опадів. А от найбільш посушливими регіонами помірного клімату є ті, які найбільш віддалені від . . . . .

 

Альмагест або перша вікіпедія нової ери.

Якби Ви мешкали на початку нашої ери, і захотіли б отримати комплексні фундаментальні знання з географії, астрономії або математики, то навряд чи обійшлися без "Альмагесту" - фундаментальної наукової праці знаменитого грецького вченого Клавдія Птолемея, адже на той час це була справжня прогресивна енциклопедія, яка максимально правильно описувала процеси, явища та прості навколо нас. Звісна річ, сучасники скажуть що багато моментів Клавдій Птолемей пояснив неправильно, однак навіть сьогодні, незважаючи на розвиток технологій, в науці є чимало гіпотез, які час від часу спростовуються новими відкриттями. Саме тому виклалена Птолемеєм будова Всесвіту де Земля у його центрі (так звана геоцентрична модель) не виглядає такою безглуздою, як може здатися на перший погляд, адже єдина відмінність між протилежною їй геліоцентричною моделлю, яку запропонував Коперник через 1400 років, це те, що Сонце і Земля просто "помінялися місцями".
 
"Альмагест" був написаний Птолемеєм в 140-145 роках н.е. (приблизно 1880 років тому), і в наступні п'ятнадцять століть використовувався європейськими вченими як основне джерело знань. Доречі вже тоді Клавдій Птолемей довів що Земля має форму кулі, і навів математичні обрахунки цієї моделі. В якості одного із ключових доказів кулястості Землі Птолемей наводив дугоподібну тінь, яку Земля відкидала на Місяць під час затемнення. Крім того, в "Альмагесті" було викладено . . . . .

 

Сторінки