Про Різдво, астрономію і географію

Де і коли відзначають РіздвоДе і коли відзначають Різдво
Вже шостий рік поспіль в Україні офіційно відзначається "два Різдва", і разом з тим постійно точаться дискусії стосовно того, яке Різдво є "правильнішим". Заради справедливості слід зазначити, що термін "католицьке" або "православне" Різдво є вкрай некоректними. Є Різдво за григоріанським календарем (25 грудня) та Різдво за юліанським календарем (6 або 7 січня). Справа вся в тому, що ряд православних відзначають Різдво 25 грудня, тобто за григоріанським календарем (греки, кіпріоти, румуни, болгари, а також Константинополь). Що ж стосується народів які зустрічають Різдво 6 або 7 січня (тобто за юліанським календарем), серед них далеко не всі є православними. Чому ж так сталося, що частина вірян живуть за одним календарем, а інша за іншим? Чому виникла ця різниця? Спробуємо розібратися.
Причину слід шукати виключно в астрономії і в тому, як рухається наша планета по своїй орбіті. Ще в І столітті римський імператор Юлій Цезар затвердив календар, запропонований астрономами, який складався із 365 (366 діб). Згідно із розрахунками того часу, тривалість повного оберту Землі навколо Сонця становила 365 діб та 6 годин. Цим календарем світ користувався до середини ХVI століття, допоки астрономи того часу не зясували, що пори року почали збиватися, і набігло 10 зайвих діб. Вся справа в тому, що календар Юлія Цезаря (названий на його честь юліанським) не враховує того, що наша Земля закінчує річний цикл обороту навколо Сонця на 10 хвилин раніше. Саме за рахунок цієї "похибки" за 16 століть в буквальному розумінні набігла зайва ціла декада - 10 днів. Пристрасний астроном папа Римський Григорій VIII після тривалого вивчення цієї проблеми, і за пропозицією відомого на той час астронома Христофора Клавіуса, наказав у 1582 році вилучити цю зайву декаду, і щоб в майбутньому таких проблем більше не виникало, постановив у останній рік кожного століття не додавати зайву добу, навіть якщо цей рік є четвертим після високосного. Такі роки як правило закінчуються на два нулі (00), тобто 1700, 1800 та 1900 роки, які згідно із розрахунками мали б бути високосними, насправді такими не були. Однак в країнах, які не прийняли реформу календаря папи Григорія VIII продовжували жити за юліанським календарем, і їхнє літочислення почало суттєво випереджати сонячний час. Тепер розрив між юліанським та григоріанським календарями складає 13 діб, адже в юліанському календарі 1700, 1800 та 1900 роки були як раз високосними. Календар папи Григорія VIII (названий григоріанським) був і залишається більш точним ніж юліанський, який продовжує й далі випереджати реальний час на 10 хвилин щороку. У 2000 році - останньому році ХХ століття не вилучали високосний день ні в григоріанському, ні в юліанському календарях, оскільки в постанові папи Римського була вимога вилучати високосний день в останні роки століття три рази поспіль, а на четвертий рік - не вилучати. Саме тому 29 лютого 2000 року не було вилучено із календаря, і цей рік був високосним, в той час як 2100, 2200 та 2300 роки не будуть високосними.
Тому якщо зараз різниця між григоріанським та юліанським календарем становить 13 діб, то вже зовсім скоро ця різниця зросте, так як юліанський календар продовжує свій рух в бік розриву. Через деякий час Різдво за юліанським календарем має бути вже не 7 січня, а 8 січня. Разом з ним зрушаться на добу і всі інші свята юліанського календаря. Чому ж в Україні склалася така ситуація? Коли більшовицька Росія і Українська Народна Республіка синхронно в 1918 році перейшли на григоріанський календар, церква відмовилися зробити це з багатьох причин, зокрема і не бажаючи переходити на "папський" календар. Тепер виходить, що сьогодні 12 грудня за григоріанським календарем, однак за юліанським це лише 29 листопада. Незважаючи на те, що сьогодні ми всі живемо саме за григоріанським календарем, в нас багато чого залишилося від календаря Юлія Цезаря, зокрема те, що наш рік становить 365 діб, і на кожен четвертий рік додаємо ще одну добу. Вже понад 1500 років такою добою ж саме 29 лютого, а не якийсь інший день, оскільки саме лютий був останнім місяцем року, допоки час початку нового року не був перенесений з 1 березня на 1 січня. Однак високосним днем так і залишилося 29 лютого - останній день року в юліанському календарі.