астрономія

21 грудня розпочинається Астрономічна зима

Опубліковано admin ср, 21 грудня 2022р.

Астрономічна зима

21 грудня завершується астрономічна осінь, і розпочинається астрономічна зима, адже саме 21 грудня, о 23:48 за Києвом сонячний диск досягає свого максимального відхилення від Північної півкулі, і перебуває над тропіком Козерога. Стривайте! Але це ж це мало відбутися трішки пізніше, щонайменше 23 грудня. Адже саме 23 вересня було осіннє рівнодення в цьому році. Невже наша планета прийшла в точку зимового сонцестояння раніше? Так і є, адже Земна куля рухається по своїй орбіті із неоднаковою швидкістю. Осінньо-зимовий відрізок орбіти наша Земля проходить дещо швидше, оскільки на початку січня вона максимально зближується із Сонцем. Точка максимального зближення Землі та Сонця називається перигелієм. Він припадає 3-5 січня. Саме тому від осіннього рівнодення (23 вересня) до зимового сонцестояння (21 грудня) менше часу ніж приміром від літнього сонцестояння до осіннього, адже тоді Земля навпаки дещо сповільнює свій рух по орбіті через афелій на початку липня (протилежне до перигелію, коли Земля у найвіддаленішій точці орбіти від Сонця).

Саме 21 грудня найкоротший день у Північній півкулі. Але якщо Ви хочете багато сонця і тепла в цей зимовий день, слід їхати . . . . .

природознавство

астрономія

зимове сонцестояння

21 грудня

астрономічна зима

Про Різдво, астрономію і географію

Опубліковано admin ср, 14 грудня 2022р.

Де і коли відзначають Різдво

Вже шостий рік поспіль в Україні офіційно відзначається "два Різдва", і разом з тим постійно точаться дискусії стосовно того, яке Різдво є "правильнішим". Заради справедливості слід зазначити, що термін "католицьке" або "православне" Різдво є вкрай некоректними. Є Різдво за григоріанським календарем (25 грудня) та Різдво за юліанським календарем (6 або 7 січня). Справа вся в тому, що ряд православних відзначають Різдво 25 грудня, тобто за григоріанським календарем (греки, кіпріоти, румуни, болгари, а також Константинополь). Що ж стосується народів які зустрічають Різдво 6 або 7 січня (тобто за юліанським календарем), серед них далеко не всі є православними. Чому ж так сталося, що частина вірян живуть за одним календарем, а інша за іншим? Чому виникла ця різниця? Спробуємо розібратися.

Причину слід шукати виключно в астрономії і в тому, як рухається наша планета по своїй орбіті. Ще в І столітті римський імператор Юлій Цезар затвердив календар, запропонований астрономами, який складався із 365 (366 діб). Згідно із розрахунками того часу, тривалість повного оберту Землі навколо Сонця становила 365 діб та 6 годин. Цим календарем світ користувався до середини ХVI століття, допоки астрономи того часу не зясували, що пори року почали збиватися, і набігло 10 зайвих діб. Вся справа в тому, що календар Юлія Цезаря (названий на його честь юліанським) не враховує того, що наша Земля закінчує річний цикл обороту навколо Сонця на 10 хвилин раніше. Саме за рахунок цієї "похибки" за 16 століть в буквальному розумінні набігла . . . . .

Альмагест або перша вікіпедія нової ери.

Опубліковано admin ср, 10 листопада 2021р.

Якби Ви мешкали на початку нашої ери, і захотіли б отримати комплексні фундаментальні знання з географії, астрономії або математики, то навряд чи обійшлися без "Альмагесту" - фундаментальної наукової праці знаменитого грецького вченого Клавдія Птолемея, адже на той час це була справжня прогресивна енциклопедія, яка максимально правильно описувала процеси, явища та прості навколо нас. Звісна річ, сучасники скажуть що багато моментів Клавдій Птолемей пояснив неправильно, однак навіть сьогодні, незважаючи на розвиток технологій, в науці є чимало гіпотез, які час від часу спростовуються новими відкриттями. Саме тому виклалена Птолемеєм будова Всесвіту де Земля у його центрі (так звана геоцентрична модель) не виглядає такою безглуздою, як може здатися на перший погляд, адже єдина відмінність між протилежною їй геліоцентричною моделлю, яку запропонував Коперник через 1400 років, це те, що Сонце і Земля просто "помінялися місцями".

"Альмагест" був написаний Птолемеєм в 140-145 роках н.е. (приблизно 1880 років тому), і в наступні п'ятнадцять століть використовувався європейськими вченими як основне джерело знань. Доречі вже тоді Клавдій Птолемей довів що Земля має форму кулі, і навів математичні обрахунки цієї моделі. В якості одного із ключових доказів кулястості Землі Птолемей наводив дугоподібну тінь, яку Земля відкидала на Місяць під час затемнення. Крім того, в "Альмагесті" було викладено . . . . .

Зорепади у 2015 році

Опубліковано admin ср, 22 липня 2015р.

Ось вже й почалася друга половина літа. Астрономи і просто романтичні люди знають, що в цей період є можливість поспостерігати за таким неймовірно гарним явищем, як зорепад. Тому, пропонуємо Вам розклад цьогорічних зорепадів (найближчий вже розпочався!):

З 17 липня по 24 серпня - найзнаменитіший метеоритний дощ Персеїди. Він помітний всюди, але переважно в Північній півкулі. Пік - 12 серпня. Зорепад можна спостерігати неозброєним оком, тому що Земля прокладає шлях через кометний хвіст, а частинки пилу і льоду, які є складовими її ядра, просуваються до Землі, при цьому загоряючись в атмосфері яскравим світлом. У 2015 році в цей день Місяць може закрити зорепад, тому буде видно лише дуже яскраві метеорити.

З 2 по 16 жовтня - починаються Драконіди. Пік - 7 жовтня. Швидкість середня. Цей метеоритний дощ . . . . .

зорепад 2015

астрономія

метеоритний дощ

Клавдій Птолемей

Опубліковано admin чт, 24 квітня 2014р.

Клавдій Птолемей (бл. 90 — бл. 160 р. н. е.) — відомий астроном і географ античності, завдяки якому геоцентрична теорія світобудови (яка здебільшого іменується Птолемеєвою) набула остаточного вигляду. Про походження, місце та дати народження і смерті Птолемея майже нічого не відомо. Найвизначнішими працями Птолемея є «Альмагест» і «Географія», що стали вищим досягненням стародавньої науки в галузях астрономії і географії. Праці Птолемея вважалися настільки довершеними, що панували в науці протягом 1400 років. За цей час у «Географію» практично не було внесено жодної серйозної поправки. Хоча Птолемей був найповажнішим авторитетом у всій античній науці, назвати його геніальним математиком, астрономом або географом неможливо. Його талант полягав у здатності зібрати воєдино результати досліджень своїх попередників, використати їх для уточнення власних спостережень і подати усе разом як логічну і завершену систему, викладену в ясній і чіткій формі.

У сфері географічних знань «Географія» Птолемея займала таке ж визначне місце, як і «Альмагест» в астрономії. Вважалося, що цей твір містить повний виклад предмета і практично не має помилок. Однак як науковий трактат . . . . .

Птолемей

географія

астрономія