Австралія

Паркан динго

Паркан дингоПАРКАН ДИНГО
 
Австралія - абсолютний лідер за поголів'ям овець, адже для розвитку цієї галузі тваринництва у неї є все необхідне, і впершу чергу це величезні території пасовищ. Однак так було не завжди. Вівчарство не є традиційною галуззю для цих земель, а тому коли воно впроваджувалося, одразу ж натикалося на низку проблем, найгрізнішою із яких була - дикі тварини континенту. Саме вони завдавали значних збитків вівчарам. Собаки динго (а саме вони найбільше полювали на овець) у війні за здобич здебільшого перемагали, тому фермерам не залишалося нічого іншого, як побудували довжелезну огорожу від диких звірів, яка пролягла через всю Австралію.
 
Спорудження огорожі розпочалося в 1880 році, і завершилося через п'ять років. Загальна її довжина склала понад 5400 кілометрів. Щороку на обслуговування . . . . .

Найнебезпечніший птах у світі

КазуарКазуар – найнебезпечніший птах в світі

Така тварина дійсно існує, і це не жарт. У 2004 році цей птах, схожий на суміш ему з індиком, потрапив до Книги рекордів Гіннесса. Знайомтеся, казуар – найнебезпечніший птах в світі. У перекладі з папуаського kasu weri - "рогата голова". Це й не дивно: по-перше, голова казуара і справді рогата — її прикрашає кістяний гребінь, а по-друге, водиться цей птах виключно у Новій Гвінеї та на північному сході Австралії. Та й то не скрізь, а лише у тропічних лісах. Місцеві мешканці завжди оминали казуарів і намагалися не мати із ними ніяких справ. Однак деякі відважні австралійські аборигени були настільки хоробрими, що споконвіку не боялися підходити до казуарів, то шанували цих птахів. Вони вважали їх священними. Інші ж племена полювали на них заради їхнього дуже смачного м'яса і пухнастого чорного пір'я. Навіть стрижні казуарів мали своє практичне використання: їх одягали в губи і ніс, пазурі служили наконечниками стріл, а з міцних кісток ніг робили знаряддя праці.
 
Загалом, користі від птахів у побуті (як це не прикро) було дуже багато. Вони цінувалися не тільки у папуасів, а й у жителів материка. Торгівля казуарами між аборигенами та мореплавцями з Південної Азії процвітала. Як папуаси не боялися цих хижих птахів? Просто вони полювали на виключно молодих особин, яких приносили . . . . .

 

На Австралію обрушився ураган

На австралійське місто Брісбен обрушився найсильніший за 30 років ураган. У місті йшли проливний дощі і град, швидкість вітру досягала 140 кілометрів на годину

Ураган зривав дахи і розбивав вікна висотних будівель. У місті не працює громадський транспорт.

За півгодини випадала майже місячна норма опадів, через що машини на затоплених вулицях опинилися майже повністю зануреними у воду.

Розірвані лінії електропередачі . . . . . 

Історія відкриття і дослідження Австралії

Перший етап — плавання голландських моряків XVII ст.

До XVII ст. до європейців дійшли розрізнені відомості про Австралію і Нову Гвінею від португальських мореплавців. Роком відкриття Австра­лії вважається 1606 p., коли голландський мореплавець В. Янсзоон об­стежив ділянку західного берега п-ова Кейп-Йорк на півночі континен­ту. Протягом XVII ст. основні відкриття були зроблені голландськими мандрівниками, за винятком іспанської експедиції 1606 p., під час якої Л. Торрес відкрив протоку між Новою Гвінеєю і Австралією (згодом на­звану його ім'ям). Внаслідок пріоритету голландців спочатку Австралія отримала назву Нова Голландія.

У 1616р. Д. Хартог, прямуючи до острова Ява, відкрив ділянку захід­ного берега континенту, обстеження якого було практично повністю за­вершене в 1618—1622 pp. Південне узбережжя (його західну частину) досліджували в 1627 г. Ф. Тейсен і П. Нейтс. Дві подорожі до Австралії здійснив А. Тасман, який першим обігнув Австралію з півдня і довів, що вона являє собою окремий материк. У 1642 р. його експедиція відкрила острів, названий ним на честь голландського губернатора Ост-Індії Зем­лею Ван-Дімена (потім цей острів був перейменований у Тасманію), і острів «Земля Штатів» (нинішня Нова Зеландія). Під час другої подорожі в 1644 р. він вивчав північний і північно-західний береги Австралії.

Сторінки