атмосфера і клімат

Кінські широти

Кінські широтиЩО ТАКЕ "КІНСЬКІ ШИРОТИ"?
      Зовсім нещодавно ми публікували допис про протоку Дрейка і течію Західних Вітрів, які для моряків XVII-XIX століть були чи не найстрашнішим місцем в океані. Вони вірили в те, що за "пятидесятими немає Бога" натякаючи на те, що там живе диявол. І справді, хіба може бути для кораблів і екіпажу щось страшніше ніж потрапити в шторми? Виявляється в океані є місця, які на моряків наганяли страх, не менший, ніж бурхливі штормові води "пятидесятих", і цими місцями є ті, де панують штилі. "Гірше від шторму може бути лише штиль" говорили англійські моряки ХVIII століття. Воно й не дивно, адже для вітрильних кораблів штиль таки гірше ніж шторм, бо подорож морем могла загальмуватися. В Світовому океані є місця, де штиль панує постійно, і кораблі ці місця оминали так само, як і ті місця, де постійні шторми. Такі місця навіть отримали свою назву - "Кінські широти", і як виявилося, таки коні мають до них безпосереднє відношення.
      Кінські широти - це широти Атлантичного океану між 30-ю і 35-ю північними паралелями, де знаходиться область підвищеного тиску з частими штилями і досить нестійкими вітрами. Смуга штилів на 30 градусах північної та південної широт, прозвана так тому, що торговці, які доставляли коней до Вест-Індії, змушені були викидати частину свого вантажу за борт через нестачу води та корму для коней, яких вони перевозили на інший бік Атлантики. Після підкорення Америки, з Іспанії (а пізніше із Англії та Франції) в Новий Світ рушили тисячі кораблів, які везли колоністам . . . . .

 

Помірний клімат землі

Помірний клімат земліПомірний кліматичний пояс - це один із кліматичних поясів Землі, що знаходиться в обох півкулях нашої планети. В Північній півкулі він охоплює значно більші географічні простори, ніж у Південній, що пояснюється перш за все нерівномірним розподілом суходолу і океанів на нашій планеті. Навіть за своїми фізико-географічними характеристиками пояс помірного клімату в Північній півкулі дещо відрізняється від такого ж в Південній. Знову ж таки, причиною цьому є певні регіональні особливості, зокрема рельєф, площа суходолу та вплив океанів.
 
Помірний клімат незалежно від півкулі має ряд особливостей, першою із яких є чітке чергування пір року: весна, літо, осінь і зима. Також важливим є те, що кліматичні пояси завжди перебувають під впливом західних вітрів та помірних повітряних мас. Кількість опадів завжди залежить від віддаленості територій від океанів. Найбільше опадів серед обох помірних поясів Землі випадає на сході Північної Америки (східне узбережжя Канади та острів Ньюфаундленд), острові Хоккайдо (Японія) та північ Британії (Шотландія). У помірному поясі Південної півкулі найбільше опадів випадає на крайньому півдні Нової Зеландії та на крайньому півдні Південної Америки (область Магелланія). У всіх вищезазначених регіонах випадає понад 1000 мм опадів. А от найбільш посушливими регіонами помірного клімату є ті, які найбільш віддалені від . . . . .

 

Цікаві факти про хмари

Хмара45 цікавих фактів про хмари

1. Ми бачимо хмари на небі кожен день.
Але часто не замислюємося про те, що хмари з себе представляють і звідки вони беруться.
2. Ми звикли сприймати хмари як даність, як звичний елемент пейзажу. А адже це явище природи дуже цікаво, незважаючи на свою звичність і буденність.
3. Часи, коли люди бачили в хмарах дивовижні замки і драконів, давно пройшли.
4. Вивчення хмар — це ціла наука. І сучасна наука досконально вивчила хмари і відповіла на всі питання, якими цікавилися цікаві люди протягом століть.
5. Знання про хмарах – це прекрасна можливість дізнатися більше про пристрої атмосфери Землі.
6. Хмари можуть багато розповісти нам не тільки про погоду, але і про багатьох інших факторах, наприклад, про екологічну обстановку.
7. Складатися хмари можуть з крапель води, кристалів або того та іншого разом — залежить від температури.
8. При температурі нижче -15 градусів вони кристалізуються. Такі хмари складаються вже не з водяних крапель, а з кристаликів льоду.
9. Хмари не можуть утворитися без пилу. Адже водяний пар сам по собі ніколи не зможе створити подібну пливучу масу. Для цього йому потрібні частинки пилу або диму. До них і притягуються крапельки, з яких потім народжується хмара.
10. Хмари можна побачити, як з поверхні землі, так і з космосу.
11. Найвищими хмарами на Землі є сріблясті. Вони утворюються вже за межами щільних шарів атмосфери, на висоті до 85 км над рівнем моря. При цьому на висоті 100 кілометрів офіційно вже починається космос. Побачити їх можна в сутінках. Це дуже гарне видовище.
12. Люди називають хмари повітряними і легкими, але це зовсім не так.
13. По-справжньому хмари середніх розмірів можуть важити до 10 тонн.
14. Незважаючи на це, вони безперешкодно переміщаються по небу, оскільки їх вага розподіляється між численними крапельками води або кришталиками льоду.
15. Хмари не тільки важкі, але і дуже великі. Крапельки або кристалики розкидані по повітряного простору на багато кілометрів.
16. Так, у грозових хмар відстань від основи до вершини може досягати . . . . .

 

Зникнення мамонтів не пов'язане з людиною

Зникнення мамонтівЗникнення мамонтів

Тикий висновок зроблений вченими в результаті багаторічних досліджень ДНК. Міжнародний колектив вчених представив результати десятирічного проекту з розшифрування викопної ДНК із зразків ґрунту вічної мерзлоти. За часом їм вдалося охопити останні 50 тисяч років. Своїм завданням вчені ставили саме розшифрувати всю ДНК в зразках, а не виділяти фрагменти ДНК того чи іншого виду. Це завдання схоже на ті, які вирішує сучасна метагеноміка, але в обговорюваній роботі було проведено й аналіз послідовних тимчасових зрізів. Можна сміливо сказати, що це перша демонстрація можливостей сучасної палеометагеноміки. Вчені змогли уточнити області поширення арктичної флори і фауни в плейстоціні та голоцені, простежити процеси зміни рослинності, занепаду та вимирання великих тварин (мамонтів, шерстистих носорогів, коней та бізонів) під час останнього льодовикового максимуму (26 тисяч років тому).
 
Спираючись на нові дані, автори припускають, що причиною вимирання мамонтової фауни було не розселення людей-мисливців, а зміна ландшафтів і рослинності: суха і . . . . .

 

Висотна поясність

Висотна посністьВисотна поясність та її особливості

Як відомо, з висотою температура повітря знижується на кожні 100 метрів на 0,6° С (6° на 1 км), що невпинно призводить до зміни природних ландшафтів у горах. Така закономірність має назву "висотної поясності", і на її тенденцію географічна широта впливає значно слабше, ніж на вже згадану раніше широтну зональність.
 
За рахунок того, що зміна температури з висотою має сталий характер, у горах сформувалися яруси, в кожному із яких панує відносно стабільний температурний режим, який і є головним чинником формування тих чи інших природних комплексів, які власне і відповідають кожному ярусу. Однак зміна цих поясів (ярусів) залежить від природної зони біля підніжжя гір, та їх висоти. Для прикладу на півночі Євразії представлені тільки чотири пояси, що змінюють один одного від підніжжя до вершини: ліси, пояс кедрового стелюха, гірська тундра, і багаторічні сніги. По мірі просування на південь кількість поясів збільшується. В Альпах виділяють вже п'ять поясів, оскільки вони лежать в помірному поясі, там між 900 та 1800 метрами висоти ростуть . . . . .

Сторінки