Майже на самісінькому краю світу, у регіоні, який географи знають як Магелланія знаходяться найпівденніші ліси планети, які також відомі під назвою як Магелланові ліси. Воно й не дивно, що вони мають саме таку назву, адже їх дійсно першим серед європейців побачив (фактично відкрив) саме Фернан Магеллан, коли під час першої навколосвітньої подорожі пропливав цими місцями.
Магелланові ліси (або ж Магелланові субполярні ліси) - це суворий світ, адже тут вже відчувається близькість Антарктиди і її холодних вітрів, але в той же час це унікальна екосистема. Характерною її особливістю є величезна кількість фьордів. Вони утворилися в результаті останнього льодовикового періоду, який повністю скучав Патагонію величезним і товстим льодовим щитом.
Суворий клімат Магелланових лісів є характерною для них рисою. Протягом року температура повітря коливається в межах +3-6° С. Для того аби зрозуміти в чому справа, слід поглянути на океанічні течії, які протікають поряд із ними. Із заходу це холодна Перуанська течія Тихого океану, із півдня - сувора і холодна Антарктична Циркумполярна течія, а із сходу - все та ж холодна Фолклендська течія Південної Атлантики. Саме тому тут дуже вітряно, і дощів випадає не так вже й багато. Вздовж Тихокеанського узбережжя - від 2000 мм, а з боку Атлантики - менше 200 мм. Часті тумани. Через сильні вітри дерева викривляються (криволісся). За своїми властивостями Магелланові ліси найбільш схожі на тайгу, але все ж вони є частиною світового біому мішаних лісів.
Загальна площа Магелланових лісів налічує 130 тисяч квадратних кілометрів. Вони розкинулися на території Чилі та Аргентини, і простягаються від 50° південної широти, і аж до самісінького південного узбережжя острова Вогняна Земля (до протоки Дрейка).
Біологічне різноманіття Магелланових лісів величезне. Серед птахів тут мешкають магеллановий дятел, патагонська вівсянка, патагонська переспівниця, серед ссавців - найменший на планеті олень - пуду, знаменита і в той же час рідкісна патагонська лисиця, південна видра, пума (крім Вогняної Землі), нутрія. З метою збереження унікального органічного світу, у Магелланових лісах створено понад десяток великих національних парків, зокрема найвідоміші - Лос-Ґласьярес, Бернардо-О'Хіттінс, Альберто-Агостіні, та ряд інших.
