Південна Америка

Найпівденніші ліси планети

Майже на самісінькому краю світу, у регіоні, який географи знають як Магелланія знаходяться найпівденніші ліси планети, які також відомі під назвою як Магелланові ліси. Воно й не дивно, що вони мають саме таку назву, адже їх дійсно першим серед європейців побачив (фактично відкрив) саме Фернан Магеллан, коли під час першої навколосвітньої подорожі пропливав цими місцями.
 
Магелланові ліси (або ж Магелланові субполярні ліси) - це суворий світ, адже тут вже відчувається близькість Антарктиди і її холодних вітрів, але в той же час це унікальна екосистема. Характерною її особливістю є величезна кількість фьордів. Вони утворилися в результаті останнього льодовикового періоду, який повністю скучав Патагонію величезним і товстим льодовим щитом.
 
Суворий клімат Магелланових лісів є характерною для них рисою. Протягом року температура повітря коливається в межах +3-6° С. Для того аби зрозуміти в чому справа, слід поглянути на океанічні течії, які протікають поряд із ними. Із заходу це холодна Перуанська течія Тихого океану, із півдня - сувора і холодна Антарктична Циркумполярна течія, а із сходу . . . . .

 

Найбільше болото у світі

БолотоБолота - це унікальні екосистеми на суходолі. Вони являють собою надмірно зволожені ділянки земної поверхні, у яких накопичується торф. Болота вкривають майже 3% площі всього суходолу, а їхнє глобальне значення величезне.
Власне в нашому товаристві вже колись був допис з такою назвою, і стосувався він величезного болота Судд, яке розкинулося в середній течії Нілу на території Південного Судану (Африка). Разом з тим ми наголошували на тому, що серед географів немає одностайної думки про те, яке ж болото можна вважати найбільшим в світі, адже на цей стратус є одразу три претенденти, одним із яких є болото Пантанал в Південній Америці.
Воно знаходиться в центральній частині континенту, і розкинулось на території Бразилії, Болівії та Парагваю. 90% його площі лежить саме на території Бразилії в межах штатів Мату-Ґросу. Як і будь-якого іншого великого болота, його площа напряму залежить від сезону, а отже в період максимального розливу (сезону дощів) вона становить майже 200 тис.км², а в сухий період скорочується до 55-60 тис.км². В сезон дощів Пантанал перетворюється на суцільне величезне озеро, яке через 2-3 тижні після закінчення дощів починає перетворюватися на справжнє болото.
 
Це низинне болото, яке сформувалося в межах низовини, яка має висоту лише 50-60 метрів над рівнем моря. Це один із найбагатших регіонів світу за різноманітністю тваринного і рослинного світу. Його екологічне значення для регіону настільки величезне, що болото Пантанал внесене до переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тут мешкає . . . . .

 

Вулкан Берні

Вулкан БерніВулкан Берні - один із найпівденніших вулканів планети. Він знаходиться на півдні Чилі в регіоні Чилійська Антарктика (Магелланія), і фактично є крайній виступом вулканічного масиву Анд. Незважаючи на те, що вулкан є частиною активного вулканічного Тихоокеанського поясу, більш відомого як Тихокеанське вогняне кільце, вулкан Берні є не надто активним. Останнє, і поки що єдине зафіксоване людьми виверження відбулося в 1910 році. Однак значно раніше мали місце більш серйозні виверження. Приміром понад 6200 років тому потужним пірокластичні потоки практично зруйнували місцеву екосистему, бо знищили сотні гектарів лісів, окислили прилеглі поверхневі води та ґрунти, і змінили навколишні ландшафти до невпізнаваності.
 
Висота вулкана Берні становить 1758 метрів. Враховуючи що це крайній виступ Анд (масив Патагонські Анди), навколо нього переважають . . . . .

 

Магелланові ліси

Магелланові лісиМагелланія і її величні ліси

Магелланові ліси - це найпівденніший лісовий масив на планеті, який розкинувся на крайньому півдні Південної Америки, а також на острові Вогняна Земля. Свою назву вони отримали від регіону в якому вони знаходяться - Магелланія, яка в свою чергу названа на честь легендарного мореплавця Фернана Магеллана, який першим серед європейців проплив цими місцями.
 
Загальна площа Магелланових лісів становить близько 150 тис.км². Вони розкинулися як на території Чілі, так і на території Аргентини. Їх особливістю є те, що це найпівденніші ліси нашої планети, які відносяться до типу субполярних лісів. Значну площу лісів займає так зване "криволісся" - це криві дерева, які сформувалися через постійний вплив холодних і дуже сильних вітрів, які буквально викривлюють стовбури дерев. На півночі Магелланових лісів знаходяться не менш відомі Маґелланові болота, які сформувалися через надмірну вологу (до 5 тисяч міліметрів опадів) та кам'янистим ґрунтом, який не взмозі вбирати в себе вологу. Взагалі, клімат цього регіону . . . . .

 

Маніок - отруйний годувальник тропіків

Маніок"Отруйний годувальник тропіків"
 
Маніок (Маніока, касава) - досить поширена харчова корнеплідна рослина, яку вживають лише в термічно обробленому вигляді, оскільки сирою є отруйна. В їжу вживають як коренеплід, так і листя рослини. В різних країнах її називають по-різному. Приміром у Бразилії це тупі-ґуарані, а в країнах Африки - касава. Географія цієї сільськогосподарської культури дуже широка. Країни найбільшого поширення маніоку в сільському господарстві: Демократична Республіка Конго, Танзанія, Уганда, Нігерія, Бенін в Західній Африці; Таїланд, Індонезія, В'єтнам в Південно-Східній Азії; Бразилія, Венесуела, Колумбія в Південній Америці. Батьківщиною маніоки вважають . . . . .

 

Пуна - царство посухи і холоду

ПунаПУНА - ЦАРСТВО ПОСУХИ І ХОЛОДУ

Пуна - це посушлива високогірна і прохолодна ділянка Середніх Анд в Південній Америці, яка суттєво відрізняється за фізико-географічними умовами від інших ділянок цього гірського ланцюга. Пуна розміщується переважно на території Болівійських Анд та на крайній півночі Аргентини на середніх висотах від 3500 до 4500 метрів над рівнем моря. Саме висотна поясність є причиною низьких температур в цьому регіоні. Географи виділять два типи пуни - це Альтіплано (Північна пуна), яке лежить на території Перу і Болівії, та Пуна-де-Атакама (Південна пуна), що лежить на півночі Аргентини і Чилі. За природними умовами вони дещо відрізняються.

Альтіплано дещо нижча над рівнем моря (3500-4000 метрів висотою), вологіша, і тепліша. Цьому сприяє не лише висота місцевості, але й географічна широта, адже Альтіплано лежить ближче до Екватора, і тому його вплив там відчутніший. Тут випадає до 2000 мм опадів. Крім того вона . . . . .

Пустеля Атакама

Атакама — пустеля на півночі Чилі, в Південній Америці, вздовж берега Тихого океану, між 22—27° пд. ш. Найбільш аридна область світу; середньорічна кількість опадів коливається від 10 до 50 мм на рік. Є райони, де опади не були зареєстровані жодного разу.

Пустеля являє собою велике нагір'я, що підіймається від 300 м на узбережжі Тихого океану до 2500 м біля підніжжя Анд. Клімат екстраординарний, дати загальну характеристику важко. Вважається, що загалом клімат Атака­ми тропічний, пасатний, відносно прохолодний. У прибережній зоні — холодна пустеля з частими туманами. З просуванням у глиб материка температура підвищується, тумани зникають, спостерігаються добові амплітуди у 40 °С.

Сторінки