геологія

Зникнення мамонтів

ЗНИКНЕННЯ МАМОНТІВ НЕ ПОВ'ЯЗАНЕ ІЗ ЛЮДИНОЮ

Тикий висновок зроблений вченими в результаті багаторічних досліджень ДНК. Міжнародний колектив вчених представив результати десятирічного проекту з розшифрування викопної ДНК із зразків ґрунту вічної мерзлоти. За часом їм вдалося охопити останні 50 тисяч років. Своїм завданням вчені ставили саме розшифрувати всю ДНК в зразках, а не виділяти фрагменти ДНК того чи іншого виду. Це завдання схоже на ті, які вирішує сучасна метагеноміка, але в обговорюваній роботі було проведено й аналіз послідовних тимчасових зрізів. Можна сміливо сказати, що це перша демонстрація можливостей сучасної палеометагеноміки. Вчені змогли уточнити області поширення арктичної флори і фауни в плейстоціні та голоцені, простежити процеси зміни рослинності, занепаду та вимирання . . . . .

Зникнення мамонтів не пов'язане з людиною

Зникнення мамонтівЗникнення мамонтів

Тикий висновок зроблений вченими в результаті багаторічних досліджень ДНК. Міжнародний колектив вчених представив результати десятирічного проекту з розшифрування викопної ДНК із зразків ґрунту вічної мерзлоти. За часом їм вдалося охопити останні 50 тисяч років. Своїм завданням вчені ставили саме розшифрувати всю ДНК в зразках, а не виділяти фрагменти ДНК того чи іншого виду. Це завдання схоже на ті, які вирішує сучасна метагеноміка, але в обговорюваній роботі було проведено й аналіз послідовних тимчасових зрізів. Можна сміливо сказати, що це перша демонстрація можливостей сучасної палеометагеноміки. Вчені змогли уточнити області поширення арктичної флори і фауни в плейстоціні та голоцені, простежити процеси зміни рослинності, занепаду та вимирання великих тварин (мамонтів, шерстистих носорогів, коней та бізонів) під час останнього льодовикового максимуму (26 тисяч років тому).
 
Спираючись на нові дані, автори припускають, що причиною вимирання мамонтової фауни було не розселення людей-мисливців, а зміна ландшафтів і рослинності: суха і . . . . .

 

Геологічні епохи під нашими ногами

ГЕОЛОГІЧНІ ЕПОХИ ПІД НАШИМИ НОГАМИ

 Голоцен (почався 12 тис років тому і триває до наших днів);

 Плейстоцен (почався 2,5 млн.років і закінчився 12 тисяч років тому);
 Пліоцен (почався 5,3 млн.років тому, і завершився 2,5 млн.років тому);
 Міоцен (почався 23 млн.років тому, і закінчився 5,3 млн років тому);
 Олігоцен (почався 34 мільйони років тому, і закінчився 23 мільйони років);
 Еоцен (почався 56 млн.років тому і закінчився 34 млн.років тому);
 Палеоцен (розпочався 66 млн. років тому, і закінчився 56 млн.років тому);
 Крейда (почалася 145 млн.років тому, і закінчилася 66 млн.років тому);
 Юра (розпочався 200 млн.років тому, і закінчився 145 млн.років тому);
 Тріас (розпочався 252 млн.років тому, і закінчився . . . . .

Геологічна будова України

Геологія — це система наук про Землю, земну кору, її склад, будову, рухи
та історію розвитку, а також розміщення корисних копалин.
На основі вивчення скам’янілих решток тварин, рослин тощо, які зна-
йдені у певних гірських породах, із урахуванням послідовності їхнього на-
шарування вчені-геологи створили геохронологічну шкалу часу. Ця шкала,
за якою встановлюється відносний вік гірських порід, використовується для
складання геологічних карт. Геологічна карта за допомогою кольорів пока-
зує, де на земну поверхню виходять різні за віком геологічні шари гірських
порід.

Геологія

Геологія — наука про речовинний склад, будову та історію розвитку Землі. Основні об'єкти досліджень — гірські породи, в яких відбито геологічний літопис Землі, а також сучасні фізичні процеси і механіз­ми, що діють як на її поверхні, так і в надрах; вивчення їх дозволяє зрозуміти, яким чином відбувався розвиток нашої планети в минулому.

Земля постійно змінюється. Деякі зміни відбуваються раптово і вельми бурхливо (наприклад, вулканічні виверження, землетруси або великі повені), але частіше за все — повільно (за століття зноситься або нагро­маджується шар осадів товщиною не більше 30 см). Такі зміни непомі­тні протягом життя однієї людини, але вже накопичені деякі відомості про зміни за більш тривалий період. Наприклад, таким чином встанов­лено, що територія навколо . . . . .