Саргасове море — частина Атлантичного океану, розташована в субтропічних широтах між течіями: Канарською, Північною Пасатною, Північно-Атлантичною і Гольфстрімом. Це район малорухомих вод, серединна частина субтропічного антициклонічного кругообігу, що утворюється кільцем згаданих вище течій. Площа 6—7 млн км2 (межі невизначені через сезонні зміни меж течій). Глибина 6905 м (за іншими даними — до 7110 м). Названо від скупчень плаваючих на його поверхні бурих саргасових водоростей (Sargassum). Середня маса водоростей на всій акваторії моря — понад 10 млн т. У широтному поясі, до якого належить Саргасове море, панує високий атмосферний тиск. Вітри тут помірні і нестійкі. Клімат сухий, випаровування досягає 1500—2000 мм на рік. У Саргасовому морі зустрічаються анчоуси, макрель, тунець, риба-їжак; на глибинах приблизно 500—800 м зимою нереститься європейський і американський вугор. Один з примітних районів Саргасового моря — так званий Бермудський трикутник. Цей район характеризується складними гідрометеорологічними умовами, зумовленими впливом теплих вод Гольфстріму.
Море Уедделла — окраїнне море Атлантичного океану біля берегів Західної Антарктиди, на сході від Антарктичного півострова. Площа 2 910 тис. км2. Глибина до 6820 м. Море Уедделла, яке в основному розташоване південніше за Полярне коло, відрізняється суворим кліматом, переважно полярного типу. Найбільш бурхливим море буває в липні і серпні. Зимою воно повністю покрите льодом. Біля берегів шельфові льодовики; багато айсбергів. Водяться кити, тюлені. Відкрито у 1823 р. англійською експедицією Дж. Уедделла (1787—1834).
