Гравілат міський (підлісник) — Geum urbanum L.

Родина розові — Rosaceae

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 60 см заввишки, з багатоголовим кореневищем червонуватого ко­льору, яке за смаком і запахом нагадує гвоздику. Стебло порожнинне, малогіллясте, пряме, шорстко-волохате. Листки м’яковолосисті, прикореневі — великоперисті, стеблові — си­дячі, трироздільнолопатеві. Квітки на довгих квітконіжках— одинцем, п’ятипелюсткові, жовті. Насіння має гачки, якими чіпляється до одягу. Цвіте у червні — серпні.

Де росте? Переважно в чорноземній зоні по всій терито­рії УРСР, крім Карпатських лісів, Західного Лісостепу і По­линового степу — по чагарниках, лісах, на засмічених міс­цях, іноді під тинами сільських садиб.

Що й коли збирають? Усю рослину — під час цвітіння, кореневища — восени.

Коли застосовують? Як протизапальний і антисептичний засіб при слизистих проносах, катарах шлунка і товстих кишок; при внутрішніх кровотечах; нездужанні нервового характеру; геморої; при запаленні легень, як відхаркуваль­ний засіб і при нічному потінні; при блюванні; здутті і бо­лях у животі; при порушенні функції печінки. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку трави гравілату і настоюють 10 хвилин. Дужче діють корені в тій самій дозі, але їх треба варити 10 хвилин. П’ють 1—2 склянки на день, ковтками. Запашний відвар коренів гравілату вживають при білях у жінок, для полоскання рота і горла при ангінах, стомати­тах і гінгівітах та для ванн дітям, хворим на рахіт і золо­туху. При запаленні ясен, амфодонтозі олією, настояною протягом 14 днів на коренях гравілату у співвідношенні 2:1 (гвоздикова олія), мажуть ясна, які кровоточать.

Різнобічність лікувальної дії зумовлюють: глікозид геїн, дубильні речовини (40%), гіркоти, смоли і летка олія, що має запах гвоздики.

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем