Хрестовий корінь бенедиктинський (вовчець кучерявий) — Cnicus benedictus L.
Родина складноцвіті — Compositae
Як виглядає? Однорічна рослина, павутинясто-волохата, з неприємним запахом, 20—70 см заввишки. Стебло її невиразно п’ятигранне з полеглими гілками. Прикореневі листки близько 20 см завдовжки, перистороздільні або зубчасто-лопатеві, липкі, верхні поступово зменшуються, під суцвіттям — павутинясті. Крайові квітки в кошику неплідні, кошики світло-жовті, до 2 см у діаметрі. Обгортка з жовтуватих колючих листочків: шкірястих на верхівці з перистою колючкою і внутрішніх — плівчастих. Спільне квітколоже щетинисте. Цвіте у червні — липні.
Де росте? Розводять у садах; іноді рослина дичавіє і тоді росте по сухих схилах і при дорогах, інколи на ріллі. Походить з південної Європи.
Що й коли збирають? Верхівки гілок, під час або незадовго до цвітіння; восени викопують сильно запашний, гірко-терпкий корінь.
Коли застосовують? При запорах, для апетиту й поліпшення травлення, при млявості й атонії шлунково-кишкового тракту, при подагрі, жовтяниці, нерегулярних менструаціях у дівчат, при бронхіальній астмі й катарах дихальних шляхів, при переміжній пропасниці, при запорі, іпохондрії. Хрестовий корінь стимулює нервову систему при прискореному серцебитті.
Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку подрібненої рослини і настоюють 10 хвилин. П’ють по 1 склянці — вранці (натщесерце) і ввечері, ковтками. В рослині містяться гіркі глікозиди центаврин і кніцин, в ній багато мінеральних солей, потрібних для організму людини, зокрема, коли треба підтримати сили після тривалої виснажливої хвороби.
Для збудження апетиту беруть 1 столову ложку суміші трави хрестового кореня бенедиктинського, полину гіркого і золототисячника (центурії) в співвідношенні 2:1:1 на 1 склянку окропу і настоюють 10 хвилин. П’ють по півсклянки двічі-тричі на день за півгодини до їди. Або беруть 1 столову ложку суміші трави хрестового кореня і ромашки лікарської в співвідношенні 10: 1 на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин. П’ють по 1 склянці двічі-тричі на день за півгодини до їди.
При підвищеній кислотності шлунка 1 столову ложку суміші (порівну) трави хрестового кореня бенедиктинського, кореня дягелю, листків бобівника трилистого, трави фіалки триколірної (братків), трави буркуну і трави чебрецю борового, настоюють 10 хвилин на 1 склянці окропу. П’ють 2— З склянки на день.
При гепатиті беруть 1 столову ложку суміші (порівну) трави хрестового кореня бенедиктинського, плодів барбарису, бруньок берези білої, листків горіха волоського, трави звіробою і трави деревію тисячолистого на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин і випивають протягом дня за 2—3 рази.
При цирозі печінки 1 столову ложку суміші (порівну) трави хрестового кореня, крушини ламкої, плодів кмину, трави звіробою і трави деревію тисячолистого настоюють 10 хвилин на 1 склянці окропу. Випивають 2—3 склянки на день.
Для зміцнення організму замість чаю можна вживати настоянку кореня на спирту (1: 4 спирту) — по 20 крапель тричі на день. Сумішшю 35 крапель цієї настоянки з 5 болезаспокійливими лавровими краплями (настій 30 г дрібно порізаного лаврового листя на 200 мл олії) лікують алкоголізм — п’ють тричі на день, протягом 2—3 місяців.
При запаленнях і проти укусів гадюк та отруйних комах, при гангрені і ранах, які трудно гояться, застосовують примочки з напару. Відваром полощуть рот при гінгівітах (запаленні слизової оболонки ясен).
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
