Хрестовий корінь бенедиктинський (вовчець кучерявий)

Хрестовий корінь бенедиктинський (вовчець кучерявий) — Cnicus benedictus L.

Хрестовий корінь бенедиктинський (вовчець кучерявий) — Cnicus benedictus L.

Родина складноцвіті — Compositae

Як виглядає? Однорічна рослина, павутинясто-волохата, з неприємним запахом, 20—70 см заввишки. Стебло її не­виразно п’ятигранне з полеглими гілками. Прикореневі листки близько 20 см завдовжки, перистороздільні або зуб­часто-лопатеві, липкі, верхні поступово зменшуються, під суцвіттям — павутинясті. Крайові квітки в кошику неплідні, кошики світло-жовті, до 2 см у діаметрі. Обгортка з жовту­ватих колючих листочків: шкірястих на верхівці з перистою колючкою і внутрішніх — плівчастих. Спільне квітколоже щетинисте. Цвіте у червні — липні.

Де росте? Розводять у садах; іноді рослина дичавіє і тоді росте по сухих схилах і при дорогах, інколи на ріллі. Похо­дить з південної Європи.

Що й коли збирають? Верхівки гілок, під час або неза­довго до цвітіння; восени викопують сильно запашний, гір­ко-терпкий корінь.

Коли застосовують? При запорах, для апетиту й поліп­шення травлення, при млявості й атонії шлунково-кишкового тракту, при подагрі, жовтяниці, нерегулярних менструаціях у дівчат, при бронхіальній астмі й катарах дихальних шля­хів, при переміжній пропасниці, при запорі, іпохондрії. Хрес­товий корінь стимулює нервову систему при прискореному серцебитті.

Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку подрібненої рослини і настоюють 10 хвилин. П’ють по 1 склянці — вранці (натщесерце) і ввечері, ковт­ками. В рослині містяться гіркі глікозиди центаврин і кні­цин, в ній багато мінеральних солей, потрібних для організму людини, зокрема, коли треба підтримати сили після тривалої виснажливої хвороби.

Для збудження апетиту беруть 1 столову ложку суміші трави хрестового кореня бенедиктинського, полину гіркого і золототисячника (центурії) в співвідношенні 2:1:1 на 1 склянку окропу і настоюють 10 хвилин. П’ють по півсклян­ки двічі-тричі на день за півгодини до їди. Або беруть 1 сто­лову ложку суміші трави хрестового кореня і ромашки лі­карської в співвідношенні 10: 1 на 1 склянку окропу, настоюють 10 хвилин. П’ють по 1 склянці двічі-тричі на день за півгодини до їди.

При підвищеній кислотності шлунка 1 столову ложку су­міші (порівну) трави хрестового кореня бенедиктинського, кореня дягелю, листків бобівника трилистого, трави фіалки триколірної (братків), трави буркуну і трави чебрецю боро­вого, настоюють 10 хвилин на 1 склянці окропу. П’ють 2— З склянки на день.

При гепатиті беруть 1 столову ложку суміші (порівну) трави хрестового кореня бенедиктинського, плодів барбарису, бруньок берези білої, листків горіха волоського, трави звіро­бою і трави деревію тисячолистого на 1 склянку окропу, на­стоюють 10 хвилин і випивають протягом дня за 2—3 рази.

При цирозі печінки 1 столову ложку суміші (порівну) трави хрестового кореня, крушини ламкої, плодів кмину, трави звіробою і трави деревію тисячолистого настоюють 10 хвилин на 1 склянці окропу. Випивають 2—3 склянки на день.

Для зміцнення організму замість чаю можна вживати настоянку кореня на спирту (1: 4 спирту) — по 20 крапель тричі на день. Сумішшю 35 крапель цієї настоянки з 5 боле­заспокійливими лавровими краплями (настій 30 г дрібно по­різаного лаврового листя на 200 мл олії) лікують алкого­лізм — п’ють тричі на день, протягом 2—3 місяців.

При запаленнях і проти укусів гадюк та отруйних комах, при гангрені і ранах, які трудно гояться, застосовують при­мочки з напару. Відваром полощуть рот при гінгівітах (за­паленні слизової оболонки ясен).

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем

 
Розділ сайту: