Іван Федорович Крузенштерн (справжнє ім'я Адам-Йоганн-Фрідріх) [08 (19) листопада 1770, маєток Хагудіс, Естонія — 12 (24) серпня 1846, дача Асс, поблизу Таллінна] — видатний російський мореплавець, один з основоположників російської океанології, член-кореспондент (і803), почесний член Петербурзької Академії наук (1806). Член-засновник Російського Географічного товариства. У 1788—1790 pp. брав участь у чотирьох морських битвах проти шведів; у 1793 р. був відряджений волонтером в Англію для служби на британському флоті, бився з французами біля берегів Канади (1794), ходив до Вест-Індії, Ост-Індії та Китаю. Начальник першої російської кругосвітньої експедиції 1803—1806 pp. на кораблях «Надія» і «Нева» (останнім командував Ю.Ф. Л ісянський).
Учасники експедиції уперше нанесли на карту бл. 1 тис. км східного, північного і північно-західного берега о. Сахалін, здійснили різноманітні метеорологічні, океанологічні й етнографічні спостереження. 19 серпня 1806 р. «Надія» повернулася в Кронштадт, не втративши від хвороб жодного моряка. У 1809—1812 pp. І. Ф. Крузенштерн опублікував три томи своєї «Подорожі навколо світу в 1803,4,5 і 1806 роках на кораблях «Надії» та «Неві» під начальством флоту капітан-лейтенанта, нині капітана другого рангу Крузенштерна...».
Автор «Атласу до подорожі навколо світу капітана Крузенштерна» (1813), «Атласу Південного моря» (т. 1 —2,1823— 1826) і інших творів. З 1811 і до 1841 р. працював у Морському кадетському корпусі, став адміралом (1841), був одним з організаторів Офіцерських класів, на базі яких пізніше було створено Морську академію.
