географічні дослідження

Першість відкриття Австралії належить голландському мореплавцеві Віллему Янсзоону, якого іноді називають ВіллемомЯнцом.

18 (28) листопада 1605 р. він відплив з Бантама (о. Ява) на невеликому судні «Дейф-кен» у напрямку Нової Гвінеї, яку в ту епоху вважали виступом загадкового Південного материка. Рукописні карти, складені в ході експедиції, свідчать, що «Дейфкен» пройшов до островів Банда, поминув сстрови Кай і Ару, потім від мису Вале (південно-західного краю о. Фредерік-Хендрік) взяв курс на південний схід. На цьому курсі Янсзоон перетнув Торресову протоку і досяг західного узбережжя австралійського півострова Кейп-Йорк поблизу гирла річки Пеннафазер.

ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Жак-Ів Кусто (1910—1997) — французький натураліст, океанолог, письменник. Народився 11 червня 1910 р. в Сент-Андре-де-Кюбзаку.

Закінчивши морську школу в Бресті, поступив мічманом на флот. Мріяв стати льотчиком, але через травми, отримані в автомобільній аварії у 1936 p., йому довелося залишити військово-морськульотну школу. Переїхавши в Тулон, став щодня плавати у Середземному морі для відновлення здоров'я, потім у нього з'явився інтерес до пірнання в масці. Почалися експерименти з підводною екіпіровкою, а в 1943 р. Кусто й інженер Е. Ганьян винайшли автономний скафандр з аквалангом. З його допомогою можна було вільно пересуватися під водою і спускатися під воду на глибину до 90 м. Кусто винайшов водонепроникні камери й освітлювальні прилади, а також першу підводну телевізійну систему. В 1950 р. він переобладнав американський мінний тральщик, що отримав назву «Каліпсо», і через рік приступив до організації підводних експедицій.

До перших досягнень . . . . .