Кавказ — територія між Чорним, Азовським і Каспійським морями, у межах Альпійської складчастої області, площа понад 500 тис. км2.
Ділиться на Північний Кавказ, Передкавказзя і Закавказзя. Центральне положення займає гірська система Великого Кавказу. Осьову частину Кавказу складають Головний, або Вододільний, хребет і Бічний хребет з вершинами понад 5000 м (вища точка Кавказу — Ельбрус, 5642 м, Дихтау, 5203 м, Шхара, 5068 м, Казбек, 5033 м). Хребти осьової частини оточені з півночі більш низькими ланцюгами — Скелястим і Пасовищним хребтами. Ставропольська височина відділяє в Передкавказзі Кубано-Приазовську низовину від Терсько-Кумської низовини. У Закавказзі Сурамський хребет розділяє Колхідську і Кура-Араксинську (Куринську) низовину і з'єднує Великий Кавказ з Малим Кавказом. На південному сході розташовані Талишські гори.
У центрі і на заході Закавказзя переважає середньогірський рельєф; Закавказьке нагір'я складається з хребта Малого Кавказу (висота до 3724 м) і Вірменського нагір'я (висота до 5165 м — Великий Арарат). У горах Великого Кавказу є льодовики (загальна площа 1428 км2).
Родовища нафти (Баку, Грозний, Майкоп), газу (Краснодарський, Ставропольський краї), заліза (Дашкесан), вольфраму і молібдену (Тирниауз), цинку, свинцевих руд (Садон). Мінеральні джерела.
Річки басейну Каспійського (Кура з Араксом, Сулак, Терек, Кума), Чорного (Ріоні, Інгурі) і Азовського (Кубань) морів. З озер найбільшим є озеро Ван. Схили покриті листяними (бук, дуб) і хвойними лісами, вище — альпійські луги. Рослинність Колхидської низовини, Чорноморського узбережжя Кавказу, Талишських гір субтропічна; плоскогір'їв Закавказзя — степова і напівпустельна.
Численні заповідники (в т. ч. Кавказський, Тібердинський, Ріцинський, Діліжанський). У межах Кавказу розташовані частина території Російської Федерації, Азербайджан, Вірменія, Грузія; частина території на сході Туреччини і на північному заході Ірану.
На Кавказі — відомі курортні райони (Кавказькі Мінеральні Води, курорти Чорноморського узбережжя), центри туризму і альпінізму.
