Євразія

Тонселап - озеро плавучих будинків

ТонселапТОНЛЕСАП - ОЗЕРО ПЛАВУЧИХ БУДИНКІВ

Уявіть собі величезну водойму, на поверхні якої спокійно живе понад 80 тисяч людей. Саме на поверхні, а не на її березі. Уявили? Так от мова йде про озеро Тонлесап, яке розкинулося на просторах Камбоджі. Це найбільше озеро Індокитаю має площу трохи більшу ніж Люксембург, але на його поверхні проживають десятки тисяч родин. В чому ж справа? Відповідь одна - риба! Вірніше її достаток. Як говорять місцеві риболови, з одного гектара водойми за день можна впіймати понад 100 кілограмів риби. Риба в цьому регіоні відіграє неймовірно важливе значення. Саме тому риболови разом з родинами почали поступово переселятися в плавучі будинки, які згодом . . . . .


Панголіни - диво тваринного світу

ПанголінПАНГОЛІНИ - ДИВО ТВАРИННОГО СВІТУ!

Без будь-якого перебільшення цю тварину можна назвати однією із найцікавіших і наймиліших із тих, які мешкають в Азії. Мова йде про китайського ящіра, або як місцеві мешканці його називають - панголіна.

Панголін - представник плацентарних ссавців, який входить до родини Ящірових, яка своєю чергою налічує аж 7 близьких між собою видів. Незважаючи на назву "Ящір", панголіни не мають ніякого відношення до представників Рептилій, а лише в деякій мірі схожі на них ззовні. Тіло панголінів вкрите панциром, і має короткий хвіст.

На зріст вони не більші середньої домашньої собаки. Шкіра вкрита настільки щільними відростками, та жорстка, що навіть може шліфувати залізо і мідь. Нажаль саме з такою метою і полювали на панголінів раніше. Луски в кінці тулуба заввишки вдвічі більші, ніж ширші, і наприкінці дещо увігнуті. Їх поверхня більшою мірою гладенька. Розташовані вони у 11-13 повздовжніх рядів. Середній ряд складається . . . . .


Баренцове море - найбільш штормове море

Баренцове мореНАЙБІЛЬШ ШТОРМОВЕ МОРЕ

Баренцове море - це найбільше море Північного Льодовитого океану, площа якого становить близько 1,5 млн.км², або 10% площі усього океану. Воно омиває північні береги Європи, зокрема північ Скандинавії та Кольського півострова. Свою назву море отримало на честь відомого голландського мореплавця і дослідника Віллема Баренца (1550-1597).

Баренцове море є найбільш штормовим серед усіх інших. Тут штормить понад 250 днів на рік. Це пояснюється тим, що в море потрапляють теплі води з Атлантики, які взаємодіють з холодними водами Арктики, що проявляється сильними вітрами і штормами. Погода тут . . . . .

 


Каспійське море

Каспійське море — безстічне озеро-море, що омиває береги Російської Федерації, Азербайджану, Казахстану, Туркменії, а також Ірану.

Площа 376 тис. км2 (найбільше озеро у світі), лежить на 27,9 м нижче від рівня океану (1986). З 1929 до 1977 р. відмічалося падіння рівня з 25,9 м до 29 м (найнижча відмітка за 400 років). З 1978 р. спостерігається підйом рівня. У північній частині глибина до 22 м, у південній — до 1025 м.

Великі затоки: Казахська, Мангишлакська, Кара-Богаз-Гол (відгороджений у 1980 р. гре­блею, у 1984 р. побудована водопропускна споруда), Красноводська. Впа­дають річки Волга, Урал, Кура, Терек. Солоність від 12,6—13,2 ‰ на півден­ному сході до 0,05 ‰ поблизу гирла Волги. Рибальство (осетрові, лящ, са­зан, судак, килька). Промисел тюленя.


Озеро Байкал

Байкал — прісноводне озеро на півдні Східного Сибіру. Знаходиться на висоті 456 м і оточене горами. Площа 31,5 тис. км2, довжина 636 км, середня ширина 48 км. Найглибше (до 1620 м) у світі.

Тектонічного похо­дження. Впадає 336 річок (у т. ч. Селенга, Баргузін, Верхня Ангара), витікає р. Ангара. На озері — 27 островів (найбільший — Ольхон).

Заме­рзає в січні, лід сходить у травні. Флора і фауна Байкалу включає бл. 1800 видів (3/4 — ендеміки: байкальська нерпа, бички, живородяща риба голомянка тощо). Промисел омуля, харіуса.

Судноплавство; сплав лісу. На Байкалі знаходяться міста Слюдянка, Байкальськ. У с. Листвянка — Лімнологічний інститут Сибірського відділення РАН.


Рейн

Рейн — річка в Західній Європі, головним чином у Німеччині. Довжи­на 1320 км, площа басейну 224,4 тис. км2.

Бере початок в Альпах, у Швейцарії, протікає через Боденське оз. і Верхньорейнську низовину, перетинає у вузькій долині Рейнські Сланцеві гори; нижня течія — у межах Середньоєвропейської рівнини, де русло у багатьох місцях пере­городжено греблями. Впадає у Північне море, утворюючи дельту.

Основ­ні притоки: Ааре, Мозель, Маас, Неккар, Майн, Рур. Багатоводний про­тягом усього року, середні витрати води бл. 2500 м3/с.


.

Дніпро

Дніпро (стародавній Борисфен) — річка в Східній Європі, у межах Російської Федерації, Білорусії і України.

Довжина 2201 км (3-я за довжиною після Волги і Дунаю в Європі), площа басейну 504 тис. км2. Поча­ток на Валдайській височині, впадає у Дніпровський лиман Чорного моря.

У верхів'ях тече по неширокій долині, біля м. Орша перетинає гряду з пісковика, утворюючи Кобелякські пороги; нижче заплава роз­ширюється. Середні витрати води 1700 м3/с. Головні притоки: Березина, Прип'ять (праворуч), Сож, Десна (ліворуч). Середній і нижній Дніпро перетворений в каскад ГЕС (з водосховищами): Київська, Канівська, Кременчуцька, Дніпродзержинська, Дніпровська, Каховська. Сполу­чений із Західною Двіною Березинською системою, з Німаном — Дніпровсько-Німанською, з Бугом — Дніпровсько-Бузьким каналом. Суд­ноплавний на 1677 км від гирла.


Дунай

Дунай — друга за довжиною (після Волги) річка Європи. Довжина 2850 км, площа басейну 817 тис. км2.

Протікає по території Німеччини, Австрії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії, Румунії, Укра­їни. Бере початок у відрогах Шварцвальда. Вище за Відень Дунай — гірська річка, потім (до ущелини Залізні Ворота) тече по Середньодунайській рівнині, нижче — по Нижньодунайській рівнині.

Впадає у Чорне море, утворюючи дельту. Середні витрати води 6430 м3/с. Має понад 300 приток (основні Драва, Тиса, Сава, Олт, Сірет, Прут). Судноплавний до верхів'їв.

Дві великі ГЕС Джердап (на кордоні Румунії і Сербії), каскад ГЕС в Австрії і Німеччині. Рибальство (головним чином у дельті).


Волга

Волга (у стародавні часи — Ра, у середні віки — Ітіль) — річка у євро­пейській частині Російської Федерації, найбільша в Європі. Довжина 3530 км, площа басейну 1360 тис. км2.

Початок на Валдайській височині, впадає в Каспійське море, утворюючи дельту (площа 19 тис. км2). Середні витрати води біля м. Волгоград 7240 м3/с, у гирлі — 7710 м3/с. Волга при­ймає бл. 200 приток, найбільш великі — Кама і Ока. У зв'язку зі спорудою каскаду ГЕС з водосховищами стік Волги сильно зарегульований.

Най­більші ГЕС — Волзька (Самарська), Волзька (Волгоградська), Чебоксарська. Регулярне судноплавство від Ржева (3256 км). Волга сполуча­ється з Балтійським морем Волго-Балтійським водним шляхом, з Білим морем — Північно-Двінською водною системою і Біломорсько-Балтійським каналом, з Азовським і Чорним морями — Волго-Донським суд­ноплавним каналом, з Москвою — каналом ім. Москви.


Корейський півострів

Корейський півострів — півострів на сході Азії, між Японським і Жов­тим морями. Площа бл. 150 тис. км2.

На Корейському півострові знахо­дяться основна частина КНДР і Республіка Корея. Велика частина за­йнята горами (висота до 1915 м — г. Чирісан); на заході горбисті рівнини. Східний берег крутий, слабо розчленований; на заході і півдні — сильно порізаний. Клімат мусонний.

Середні температури січня від -21 °С на півночі до +4 °С на півдні, липня відповідно від 22 до 26 °С.


Сторінки