Євразія

Євразія — найбільший материк Землі в Північній півкулі (частина островів знаходиться у Південній півкулі). Площа, за різними даними, від 54,6 до 54,9 млн км². Населення 4,213 млрд людей. До Євразії відно­сяться частини світу Європа та Азія. Омивається Північним Льодови­тим, Тихим, Атлантичним та Індійським океанами і їхніми морями; пло­ща островів бл. 2,75 млн км². Береги Європи розчленовані сильніше, ніж Азії. Середня висота Європи 840 м, бл. 2/3 території — гори і плоскогір'я. Основні гірські системи: Гімалаї (приблизно 8848 м, г. Джомолунгма, найвища на Землі), Альпи, Карпати, Піренеї, Апенніни, Кавказ, Гінду­куш, Каракорум, Памір, Тянь-Шань, Куньлунь, Сіно-Тибетські гори, Алтай, Саяни, Урал, гори Північно-Східного Сибіру; нагір'я Передньоазіатське, Тибет; плоскогір'я Декан, Середньо-Сибірське. Найбільш зна­чні рівнини і низовини: Східноєвропейська, Західно-Сибірська, Туранська, Кашгарська, Джунгарська, Велика Китайська, Індо-Ганська, Месопотамська. Основні елементи структури Євразії — давні платфор­ми (Східно-Європейська з Балтійським і Українським щитами, Сибір­ська з Алданським щитом, Китайсько-Корейська, Південно-Китайська, Індійська, частина Нубійсько-Аравійського щита), зв'язані більш молодими платформами. Найбільш рухомі Гімалайський і Східноазіатський геосинклінальні пояси; неотектонічними рухами охоплена також широка смуга структур від Гіссаро-Алаю до Чукотського п-ова. Для Се­редньої, Центральної і Східної Азії, Малайського архіпелагу і деяких інших районів характерна підвищена сейсмічність. На Камчатці, бага­тьох о-вах Східної і Південно-Східної Азії, в Ісландії, на Апеннінському п-ові і деяких островах Середземного моря є діючі вулкани.