Тундра - це природна зона у Північній півкулі, яка простягається широкою смугою на північ від зони мішаних лісів та тайги, і слугує природною межею між тайгою та зоною арктичних пустель. Вона пролягає в межах субарктичного та арктичного кліматичних поясів, і характеризується бідним біорізноманіттям, особливо рослинами. Ви запитаєте, чому тундра лише в Північній півкулі? Вся справа в нерівномірному розподілі співвідношення суходолу і морів між двома півкулями Землі. В Північній півкулі субарктичній та арктичний пояси охоплюють величезні простори материків (Євразії та Північної Америки), в той час як в Південній півкулі морських просторів значно більше, і відповідні кліматичні пояси, де формується тундра - суходолом практично не проходять.

 

Тундра в Південній півкулі представлена на нечисленних островах Південного океану, зокрема Південна Джорджія та Кергелен. От і виходить, що 99,8% площі світової тундри знаходиться в Північній півкулі (55% у Євразії, та майже 45% у Північній Америці). Загальна площа тундри в світі становить 1,8 млн.км², що приблизно дорівнює площі Індонезії.

 

Та чи відрізняється тундра обох континентів? Так, відрізняється! Причин цьому декілька. По-перше в Північній Америці тундра заходить на значно південніші широти - до 55-57 північних паралелей, в той час як в Євразії практично вся тундра лежить за Полярним колом (за 67 північною паралеллю). А це своєю чергою зумовлює те, що в Північній Америці тундра отримує більше сонячного світла та тепла протягом року, і середні температури там вищі. Саме цей чинник зумовив значно більше видове різноманіття рослин в північноамериканській тундрі, ніж в євразійській.

 

В тундрі Північної Америки зростає верес, болотні трави, багно, чимало ягідних чагарників, зокрема журавлина, чорниці, морошка, лохина, а також низькорослі дерева - карликова береза, полярна верба, вільха. Через промерзання ґрунту, корені дерев не можуть рости вглиб, і розростаються в різні боки. Саме тому під час сильних вітрів, які в тундрі далеко не рідкість, дерева не змогли б утриматися. Для Північної Америки тундра - це заболочені безлісі простори, де переважають мохи, лишайники та низькорослі дерева, які зростають на тундрово-глеєвих ґрунтах, які доречі так само є основою тундри Євразії.

 

Надзвичайно подібним між тундрами обох континентів є тваринний світ, який представлений лемінгами, вівцебиками, зайцями, північними оленями (в Північній Америці його називають "карибу"), качки, песці, полярні сови, сапсани. Нерідко тут з'являються білі ведмеді та вовки. Просуваючись на південь тундра поступово переходить в лісотундру.

 

Лісотундра - це перехідний підтип природної зони між тундрою і тайгою, який простягається доволі вузькою смугою (до 200 км) між тайгою та тундрою. Простіше кажучи - це тундра, в якій зустрічаються масиви хвойного лісу.

 

Існує і ще один вид тундри - це гірська. Гірська тундра формується в горах, і на її формування впливає інший чинник - висотна поясніть, в той час як звичайна материкова тундра формується за законами широтної зональності. Гірська тундра значно відрізняється за типом ґрунтів, особливістю рослинного покриву та тваринним біорізноманіттям від звичайної тундри. Саме тому її вважають одним із видів тундри досить умовно.

 

Без будь-якого перебільшення тундру можна назвати величною природною зоною. Незважаючи на те, що вона отримує вологи менше, ніж деякі тропічні пустелі, вона має унікальні природні умови, і формує ландшафти, де дійсно виживають сильніші і витриваліші. "Тундра - не для слабких!" - жартують фіни. Однак в цьому жарті є величезна доля правди. Недарма слово "тундра" має фінське походження, і означає "сувора пустеля".