Китай

Річки здавна використовувалися людиною в господарських цілях, і не лише для зрошування, рибальства чи судноплавства. Пригадайте водяні млини, і ви зрозумієте в чому ще полягало їхнє значення. Люди давно запримітили, наскільки може бути корисним рух води в річці, і як його можна використовувати з користю для себе. З науково-технічним розвитком людства та збільшенням потреб в електроенергії, ХХ століття перетворилося на справжню "еру гідроенергетики", адже саме тоді розпочалося активне їх спорудження. Великі річки світу, такі як Парана, Янцзи, Єнісей, і навіть Дніпро були хорошим місцем для спорудження на них гідроелектростанцій. Важливим чинником продуктивності роботи цього типу електростанцій була повноводність річок. Чим більшою вона була, тим більше енергії могла дати гребля. Звісно екологічні наслідки для річок через розбудову гребель були жахливими, незалежно від того, де вони споруджувалися. Іноді ці наслідки нівелювали економічне значення гребель (достатньо пригадати, як гине український Дніпро, і як до цього доклала руку гідроенергетика). Однак якщо повертатися до продуктивності гідроелектростанцій, тут слід вдатися до досвіду Китаю, адже . . . . .

Спорудження каналів потребує не менших зусиль, а ніж зведення мурів. Однак якщо мова йде про Китай, то немає нічого неможливого. Не "стіною" єдиною славиться Піднебесна, яка багата на величні інженерні споруди, однією із яких є Великий Канал - справжнє інженерне диво свого часу. Наразі це одна із найдревніших гідротехнічних споруд світу, яка добре збереглася до наших днів, і по якій так само як півтори тисячі років тому, спокійно плавають китайські судна.

 

На спорудження каналу було витрачено неймовірну кількість людських ресурсів та часу. Вважається, що будівництво каналу розпочалося за часів династії Чжоу в кінці Х століття до нашої ери, і завершилося лише близько 611 року за часів правління імператора Ян-Ді (династія Суй). За час спорудження каналу змінилося кілька китайських династій, а сама держава пережила неодноразове перенесення столиць. В окремі століття розбудова каналу взагалі була заморожена (найдовше - на майже 300 років, особливо в період "Шістнадцяти Царств").

 

На думку істориків, остаточно канал був відкритий в січні 611 року, і таким чином каналу виповнюється 1410 років. Загальна його довжина . . . . .

Жовте море - одне із чотирьох так званих "кольорових" морів на карті (разом із Чорним, Білим та Червоним), яке отримало свою назву не просто так, адже його води дійсно мають характерне жовтувате забарвлення через вплив однієї єдиної річки яка в нього впадає, а саме Хуанхе. Протікаючи в своїй середній течії Лесове плато, річка розчиняє породи, які надають їй відповідне "лесове" (жовтувате) забарвлення. Щороку виносячи в Жовте море до 2 мільярдів тонн порід, річка зафарбувала в такий колір не лише себе, але й море, в яке вона впадає (щоправда лише в прибережних районах).

 

Жовте море - це напівзамкнуте море Тихого океану, що належить до окраїнних морів. Загальна площа - 420 тисяч км². Максимальна глибина - 108 метрів, а солоність - 32-34‰. Омиває східні береги материкового Китаю та західні береги Корейського півострова. Море пролягає між 41-ю та 33-ю північними паралелями, тому там панує субтропічний клімат мусонного типу.

 

Доречі саме в Жовтому морі . . . . .

 

Великий Канал