Компас (від італ. compassare — вимірювати кроками) — прилад, який вказує напрям географічного або магнітного меридіана; служить для орі єнтування відносно сторін горизонту. Компаси поділяються на два основ них класи: магнітні компаси типу стрілочних, якими користуються то пографи і туристи, і немагнітні, такі, як гірокомпас і радіокомпас. Для визначення напрямів у компасі є картушка — кругова шкала з 360 поділ ками (кожна з яких відповідає одному кутовому градусу), розміченими так, що відлік ведеться від нуля за годинниковою стрілкою. Напряму на північ (норд, N) зазвичай відповідає 0°, на схід (ост, О, Е) — 90°, на південь (зюйд, S) — 180°, на захід (вест, W) — 270°. Це головні компасні румби (країни світу). Між ними розташовані «четвертні» румби: норд-ост, або (45°), зюйд-ост, або (135°), зюйд-вест, або (225°) і норд-вест, або (315°). Між головними і четвертними розташовані 16 «основних» румбів, таких, як норд-норд-ост і норд-норд-вест (колись було ще 16 румбів, таких, як «норд-тень-вест», що називалися просто румбами).
Принцип дії магнітного компаса. У приладі, що вказує напрям, пови нен бути деякий опорний напрям, від якого відлічувалися б усі інші. В магнітному компасі таким напрямом служить лінія, що сполучає Півні чний і Південний полюси Землі. У цьому напрямі сам собою встановлю ється магнітний стержень, якщо його підвісити так, щоб він міг вільно повертатися в горизонтальній площині. Справа в тому, що в магнітному полі Землі на магнітний стержень діє обертаюча пара сил, що встанов лює його в напрямі магнітного поля. У магнітному компасі роль такого стержня відіграє намагнічена стрілка, яка сама встановлюється парале льно магнітному полю Землі.
Стрілочний компас. Це найпоширеніший тип магнітного компаса. Він часто застосовується в кишеньковому варіанті. У стрілочному компасі є тонка магнітна стрілка, встановлена вільно у своїй середній точці на вертикальній осі, що дозволяє їй повертатися в горизонтальній площині. Північний кінець стрілки помічений, і на одній осі з нею закріплена картушка. При вимірюванні компас необхідно тримати в руці або вста новити на штативі так, щоб площина обертання стрілки була точно гори зонтальною. Тоді північний кінець стрілки буде вказувати на північний магнітний полюс Землі. Компас, пристосований для топографів, являє собою пеленгаторний прилад, тобто прилад для вимірювання азимута. Він, як правило, забезпечений зоровою трубою, яку повертають до поєд нання з потрібним об'єктом, щоб потім обчислити по картушці азимут об'єкта.
Рідинний компас. Рідинний компас, або компас з плаваючою картушкою, — це найточніший і з усіх магнітних компасів. Він часто засто совується на морських суднах і тому називається судновим. Конструк ції такого компаса різноманітні; в типовому варіанті він являє собою наповнений рідиною «казанок», в якому на вертикальній осі закріпле на алюмінієва картушка. По різні боки від осі до картушки знизу при кріплені пара або дві пари магнітів. У центрі картушки є порожнистий півсферичний виступ — поплавець, що послаблює натиск на опору осі (коли казанок наповнений компасною рідиною). Картушка плаває на поверхні компасної рідини. Рідина, крім того, заспокоює коливання картушки, що викликаються коливанням судна. Вода не годиться для суднового компаса, оскільки вона замерзає. Використовується суміш 45 % етилового спирту з 55 % дистильованої води, суміш гліцерину з дистильованою водою тощо. Казанок компаса відлитий із бронзи і за безпечений скляним ковпаком. У верхній частині казанка закріплене азимутне, або пеленгаторне, кільце. Воно дозволяє визначати напрям на різні об'єкти відносно курсу судна. Казанок компаса закріплений на внутрішньому кільці універсального (карданного) шарніра, в якому він може вільно повертатися, зберігаючи горизонтальне положення, в умовах коливання. Казанок компаса закріпляється так, що його спеці альна стрілка або мітка, звана курсовою, або чорна лінія, звана курсо вою межею, вказує на ніс судна. При зміні курсу судна картушка ком паса утримується на місці магнітами, що незмінно зберігають свій на прям північ — південь.
