план і карта

Компас

Компас (від італ. compassare — вимірювати кроками) — прилад, який вказує напрям географічного або магнітного меридіана; служить для орі єнтування відносно сторін горизонту. Компаси поділяються на два основ них класи: магнітні компаси типу стрілочних, якими користуються то пографи і туристи, і немагнітні, такі, як гірокомпас і радіокомпас. Для визначення напрямів у компасі є картушка — кругова шкала з 360 поділ ками (кожна з яких відповідає одному кутовому градусу), розміченими так, що відлік ведеться від нуля за годинниковою стрілкою. Напряму на північ (норд, N) зазвичай відповідає 0°, на схід (ост, О, Е) — 90°, на південь (зюйд, S) — 180°, на захід (вест, W) — 270°. Це головні компасні румби (країни світу). Між ними розташовані «четвертні» румби: норд-ост, або (45°), зюйд-ост, або (135°), зюйд-вест, або (225°) і норд-вест, або (315°). Між головними і четвертними розташовані 16 «основних» румбів, таких, як норд-норд-ост і норд-норд-вест (колись було ще 16 румбів, таких, як «норд-тень-вест», що називалися просто румбами).

Типи карт

Карти поділяються на групи за рядом ознак — масштабом, тематикою, територіальним охопленням, проекцією тощо. Однак будь-яка правильно проведена класифікація повинна брати до уваги, принаймні, дві перші ознаки. За масштабом виділяють три групи карт: великомасштабні карти (включаючи топографічні), середньомасштабні і дрібномасштабні, або оглядові. Великомасштабні карти є основними, оскільки надають первинну інформацію, що використовується при складанні карт середніх і дрібних масштабів. Найбільш типовими з них є топографічні карти з масштабом більше за 1 : 250 000. На сучасних топографічних картах рельєф, як правило, зображується за допомогою ізогіпсів, або горизонталей, якими сполучаються точки, що мають однакову висоту над нульовим рівнем (зазвичай це рівень моря). Сукупність таких ліній дає дуже виразну картину рельєфу земної поверхні і дозволяє визначити такі характеристики: кут нахилу, профіль схилу і відносні перевищення.