Копитняк європейський (підгорішник)

Копитняк європейський (підгорішник) — Asarum europaeum L. (отруйна)

Родина хвилівникові — Aristolochiaceae

Копитняк європейський (підгорішник) — Asarum europaeum L.

Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, 5—10 см заввишки, з повзучим коренем. Листки довгочерешкові, чер­гові, цілокраї, нирковидні й округлі, дуже схожі на кінське копито. Вся рослина покрита короткими волосками, тому пухнаста. Три низові лускаті листки і два темно-зелені, дов- гочерешкові, нирковидно-серцевидні,— зимують. Квітки дріб­ні, одиночні, на короткій пониклій ніжці. Оцвітина ззовні зеленувато-бура, всередині — темно-червона, бура, з трьома яйцевидними, всередині загнутими, загостреними частками. На смак рослина гірка, гостра, з неприємним запахом, що нагадує запах валеріани й перцю. Цвіте копитняк у квіт­ні — травні.

Де росте? Майже по всій території УРСР, крім Криму,—в тінистих листяних, рідше — в хвойних лісах.

Що й коли збирають? Кореневища — навесні, листя — під час цвітіння (в травні).

Коли застосовують? Як сечогінний (при водянці), відхар­кувальний блювотний, протизапальний, молокогінний засіб. Регулює функціональну діяльність шлунка і серця, менстру­альний цикл, лікує від алкоголізму. Складник леткої олії азарон, що міститься в копитняку європейському, отруйний. Рослина протипоказана при вагітності.

При мізерних менструаціях перетертий з кореня поро­шок беруть на кінчик складаного ножика (0,2—0,5), вси­пають у чарку молока і випивають натщесерце 1 раз на день. Ця доза діє ефективно при гарячці і глистах, також при мігрені, грудній жабі, істерії, надчутливості. Якщо ж взяти порошку більше (до 5 г), то .це може спричинити блювання.

Відвар кореня готують так. На 1 склянку окропу (або козячого молока) дають половину чайної ложки подрібне­ного кореня, 1 хвилину варять і відціджують. П’ють по 1 столовій ложці 3—4 рази на день при мізерних менструа­ціях, нестравності шлунка (диспепсії), при гастритах, енте­ритах, хворобах печінки та від жовтяниці. При серцевих хворобах діє як заспокійливий засіб. Дітям при судомах або наслідках переляку дають половину ложки 1 раз на день відвару з половини чайної ложки кореня в 1 склянці молока. Відвар цього кореня на воді застосовують проти ал­коголізму — 1 столову ложку відвару вливають в 1 склянку горілки (приховано від алкоголіка). Цей засіб спричинює блювання і часто змушує п’яниць відвертатися з огидою від спиртових напоїв (М. А. Носаль).

Відвар з 1/5 чайної ложки подрібненого листя копитняка в 1 склянці окропу вживають проти глистів. При лихоман­ці п’ють по 1 столовій ложці відвару двічі на день протя­гом 2—3 тижнів. Цим відваром також лікують при алко­голізмі.

Як відхаркувальний засіб вживають при бронхіті: беруть 1 столову ложку суміші (порівну) листків копитняка, роз­хідника звичайного і нетреби на 1 склянку окропу, настою ють 10 хвилин І п’ють по півсклянки 5—6 разів на день.

Настій листків поліпшує серцеву діяльність, спричинює значне звуження судин і підвищення тиску крові.

Відвар кореня копитняка використовують як примочку при хворобах очей. Настоянкою на оцті його трави натирають місця тіла, уражені коростою. Порошок з кореня, якщо його нюхати при запаленні верхніх дихальних шляхів чи при головному болю, спричинює чхання.

 

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем

 

 
Розділ сайту: