Кропива дводомна — Urtica dioica L.
Родина кропивові— Urticaceae
Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина 30—150 см заввишки. Кореневище її з підземними галузистими пагонами; рослина росте групами. Стебло тупочотиригранне, усіяне, як і листки, волосками, що жалять. У стінках волосків міститься кремній, вони легко ламаються, гострими кінцями ранять шкіру і в ранку зі зламаного волоска потрапляють мурашина кислота і гістамін. Листки яйцевидно- ланцетні або ланцетні, шорстковолохаті, при основі серцевидні, по краях великозубчасті, супротивні, довгочерешкові. Квіти дводомні, дрібні, зелені, зібрані пучками в гіллясті колосовидні суцвіття, жіночі — звислі, чоловічі — прямостоячі. Плід — горішок. Цвіте з червня до осені.
Де росте? По всій території УРСР — по засмічених місцях, в городах, у садах, попід тинами, в малині (надоїдли- вий бур’ян).
Що й коли збирають? Молоді пагони й листки — навесні і під час цвітіння, корені і насіння — восени.
Крім дводомної — великої кропиви, росте в нас ще так звана кропива мала (жигавка) — Urtica urens L.— однорічна з еліптичними або лопатевими листками, 15—60 см заввишки. Дія обох видів кропиви майже однакова.
Коли застосовують? Для збільшення виділення молока у жінок, що годують груддю, також для збільшення кількості гемоглобіну і червонокрівців у крові, піднесення загального тонусу організму; при авітамінозах С і К з молодих листків кропиви приготовляють вітамінозні борщі, кашки (вітаміни, мінеральні солі, 5% хлорофілу, залізо).
Застосовують як сечогінний засіб при ниркових захворюваннях, кровохарканні, кровотечах з носа (повертає втрачений нюх), при гемороїдальних кровотечах, при надмірних менструаціях під час клімактерію, при проносах (в тому числі і при гемоколітах — дія вітамінів С і К), для очищення крові при фурункулах і висипах на тілі (фітонцидна дія), при малярії, туберкульозі легень (дія кремнеземової кислоти). Як кровоспинний засіб замінює отруйні ріжки (Claviceps purpurea Tul.).
Використовують у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку суміші листків, насіння, коріння, 1 хвилину кип’ятять, настоюють 10 хвилин і п’ють по З склянки на день, ковтками. Зокрема, вживають при кровотечах свіжий сирий сік з листків малої кропиви (жигавки) — по 1 чайній ложці тричі на день, при надмірних болях у жінок — по 1 чайній, ложці тричі на день. При тривалому менструальному циклі в клімактеричному періоді готують чай з листків тієї ж кропиви — беруть 1 столову ложку на 1 склянку окропу, п’ють 3 склянки на день. Можна також вживати свіжий витиснутий сік — по 1 чайній ложці тричі на день. Для пожвавлення основного обміну речовин і підвищення тонусу матки, кишок, серцево-судинної системи і центра дихання, при атеросклерозі, для поліпшення травлення 1 столову ложку порошку з суміші листків кропиви дводомної, кореня оману високого і цукру у співвідношенні 9:1:5 заливають півсклянки води, настоюють і вживають тричі на день перед їдою (діють глікозид уртицин, дубильні речовини, органічні кислоти тощо). Для поліпшення травлення 1 столову ложку суміші кори крушини ламкої, листків кропиви дводомної і трави деревію в співвідношенні 6:2:2 заливають 2 склянками окропу, варять 10 хвилин і п’ють по —1 склянці на ніч.
При хронічному запаленні нирок беруть 1 столову ложку суміші листків кропиви дводомної, коренів кропиви дводомної і кореня солодцю в співвідношенні 5:3:3 на 1 склянку окропу, настоюють 15—20 хвилин і п’ють по 1 склянці двічі на день.
При каменях нирок вживають по 1 чайній ложці порошку з суміші насіння кропиви, спорів плауна булавовидного і цукру в співвідношенні 5:2:3 тричі на день.
При опуханні печінки і селезінки внаслідок хронічної малярії і взагалі при запаленні печінки і жовчних шляхів вживають порошок з суміші (порівну) листків кропиви малої (жигавки), листків шавлії, листків подорожника ланцетолистого на кінці ножа тричі на день.
При малярійній лихоманці беруть 1 столову ложку суміші листків кропиви, пелюсток соняшника, трави бобівника трилистого і локричного кореня в співвідношенні 5:5: 10: З на 1 склянку окропу, настоюють 30 хвилин і п’ють по 1 склянці тричі на день.
При розладах обміну речовин (прищах, фурункулах, висипах на тілі, свербінні, екземі) 2 столові ложки суміші (порівну) листків кропиви малої (жигавки), листків кульбаби і квіток терну заливають 2 склянками окропу, напарюють у духовці 2—3 години і п’ють щодня протягом 2 тижнів. Дієти слід додержувати молочно-овочевої (без м’яса, яєць, риби і вживання спиртного).
При внутрішньому геморої (біль у попереку, різі в животі нижче пупка), за рекомендацією М. А. Носаля, щодня п’ють по 4 склянки відвару з суміші листків кропиви малої (жигавки) і кори крушини, взятих порівну (по 1 столовій ложці з верхом кожного на 1 склянку води). Суміш варять 10 хвилин.
При гемоколіті п’ють відвар з суміші (порівну) листків кропиви малої (жигавки) і листків ожини (по 1 чайній ложці кожного на півтори склянки окропу — напарюють в духовці 2 години). При ревматизмі (м’язовому і суглобовому) нажалюють болісні місця кропивою. Для лікування варикозних виразок, стимуляції грануляції і епітелізації ран прикладають стерильні тампони, насичені сирим соком з розім’ятих листків кропиви.
При випаданні волосся миють голову тричі на тиждень міцним напаром листків кропиви, втираючи його в шкіру (голови після миття не витирають). Для цього беруть дві жмені свіжих кропив’яних листків, заливають 1 л окропу, настоюють 15—20 хвилин і частину настою втирають в шкіру голови, а рештою споліскують волосся після миття. Можна також робити те саме міцним відваром суміші (порівну) трави вересу, коренів лопуха і коренів кропиви малої (жигавки) або ще краще рідиною, приготовленою так. Листки кропиви (80 г), корінь кропиви (20 г), корінь аїру (10 г) настоюють 6—7 днів у воді (50 г) і спирту 95% (30 г), відціджують, відтискують, зливають у баночку і, масуючи, втирають у шкіру голови при випаданні волосся, а також лупі.
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
