Лопух великий (справжній)

Лопух великий (справжній) — Arctium lappa L.; Lappa major Gaertn.

Родина складноцвіті — Compositae

Лопух великий (справжній) — Arctium lappa L.; Lappa major Gaertn.

Як виглядає? Дворічна трав’яниста рослина. Корінь дов­гий, м’ясистий, веретеноподібний, до 50 см завдовжки. Стеб­ло 60—150 см заввишки, все шерстистопавутинисте, пряме, борознисте, зелене або пурпурове, у верхній частині розга­лужене, гілки спрямовані вгору. Листки — великі, до 50 см у поперечнику, чергові, серцевидно-яйцевидні або яйцевид­ні, зарубчасто-зубчасті, на кінці загострені, зверху голі, зни­зу сірувато-павутинистоповстисті. Кошики численні, зібрані в щитки на верхівці стебла та його розгалужень, квітконіж­ки короткі, кошики сидять у пазухах поступово зменшених верхніх листків; їхня обгортка майже куляста, павутини- стопухнасто-зелена, складається з трьох шарів твердих лис­точків, з яких нижні й середні шилоподібно загострені, за­кінчені зігнутими до середини гачками (реп’яхи). Квітки — двостатеві, дзвоникувато-трубчасті, лілово-пурпурові, рідше білі. Цвіте в липні — вересні.

Де росте? По всій території УРСР — на вогких місцях, пустирях, біля огорож, поблизу житла, на городах, біля доріг, над берегами річок і струмків.

Що й коли збирають? Багаті на інулін (полісахарид) однорічні корені, восени або навесні наступного року. Трохи підсушені, немиті, чистять щіточкою і порізані вздовж на шматки сушать у негарячій печі. Зберігають 1 рік. Восени збирають насіння.

Коли застосовують? При порушенні обміну речовин і функціональної діяльності шлунково-кишкового тракту, при ниркових і жовчних каменях, при подагрі, ревматизмі, для очищення крові при фурункулах, висипах на тілі, при болях у сечовому міхурі, при цукровому діабеті (завдяки вмісту глікозиду арктиїну, леткої олії, інуліну, дубильних речовин, гіркоти, ситостерину, стигмастерину, пальмітинової і стеа­ринової кислот, антибіотика).

Застосовують у вигляді чаю. На 1 склянку води беруть 1 чайну ложку подрібненого кореня лопуха (або насіння), настоюють кілька годин, потім варять 5—7 хвилин і п’ють 1 — 2 склянки відвару на день, ковтками. Відвар насіння має проносну дію.

При цукровому діабеті 1 столову ложку суміші (порівну) коренів лопуха, лушпиння плодів квасолі, листків чорниці і волоського горіха настоюють на 1 склянці води, варять, як зазначено вище, і п’ють після їди 5—6 склянок протягом дня. При подагрі, виразці шлунка, порушенні обміну речо­вин, свербінні тіла 1 столову ложку суміші (порівну) коре­ня лопуха, кореневищ пирію, трави череди, трави вероніки і триколірної фіалки варять на легкому вогні в 1 склянці води 15 хвилин і п’ють 3 склянки на день, перший раз на­тщесерце. При екземах, ревматизмі вживають всередину відвар суміші (порівну) кореня лопуха й оману високого і змазують тіло маззю, застосовують ванни й зігрівальні компреси не лише на окремі частини тіла, але й на весь тулуб.

При ревматизмі, артритах, виразках, лишаях, екземі до­дають до ванни відвар з суміші коренів лопуха, трави ве­ресу, коренів кропиви, трави багна болотяного, трави татар­ника, листків брусниці в необмеженій дозі. При випаданні волосся і проти лупи миють голову двічі на тиждень відва­ром кореня лопуха й квіток нагідок у співвідношенні 2 : 1 (жменя суміші на 1 л води) або тричі на тиждень миють відваром в 1 л води суміші коренів лопуха, трави вересу й кропиви малої (по 2 столові ложки) та 1 столової ложки шишок хмелю (діє летка барданова олія).

Відвари можна замінювати маззю з суміші свіжого ко­реня лопуха, дубової кори, листя горіха волоського, квіток нагідок у співвідношенні 2 : 1 : 1 : 1 — беруть жменю на 250 г мигдалевої, оливкової або соняшникової олії, варять 15 хви­лин на малому вогні, щільно накривають, ставлять на цілу ніч у теплу духовку і вранці відціджують у баночку. Цією маззю щоденно натирають вражені місця (також опечені). Нею можна також лікувати застарілий ревматизм. Змазують хворі суглоби і йдуть у лазню, лягають на верхню полицю і, попиваючи, з перервами, склянку теплого відвару коренів лопуха, паряться аж поки тіло стане сухим (від спраги п’ють сироватку з молока). Після лазні (там же) ще раз змазують хворі суглоби тією ж маззю і добре їх забинто­вують. Вдома вигріваються цілу ніч у ліжку. Свіжі чисті потовчені листки лопуха прикладають на рани, що погано гояться. 

В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем

 

 
Розділ сайту: