Медунка лікарська (щемелина звичайна, смоктунчики) — Pulmonaria officinalis L.
Родина шорстколисті — Borraginaceae
Як виглядає? Багаторічна трав’яниста рослина, 15—20 см заввишки, з повзким кореневищем. Рослина шершава. Прикореневі листки серцевидно-яйцевидні, загострені, з крилатим довгим черешком, верхні — сидячі. Стебло пряме, виростає від кореневища. Квітки на коротких ніжках у завійках, зібрані на верхівці стебла в щиток. Віночки квіток відпадають, вони лійковидні, спочатку червоні, потім блакитнувато-фіолетові. Цвіте в квітні — травні.
Де росте? У заростях, серед чагарників, у листяних лісах, на крайньому заході УРСР. Подібна до неї рослина — медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.) з квітками, спочатку червоними, потім пурпурово-фіолетовими. Поширена в усіх лісових і лісостепових районах, рідше в Степу, в Криму — лише в передгірських і гірських лісових районах.
Що й коли збирають? Листки (обох медунок), а то й цілу рослину, зриваючи її при корені,— в червні — липні; корені викопують восени.
Коли застосовують? Як відхаркувальний засіб при астмі, бронхітах, запаленні слизової оболонки дихальних шляхів, кровохарканні і при інших захворюваннях, які супроводяться сухим кашлем і хрипотою, також при проносах і різі в кишках (містить каротин, вітамін С, рутин, сапоніни, дубильні речовини, поліфеноли, а з мікроелементів: залізо, мідь, марганець, який стимулює ріст, кровотворення, активізує вітамін Ві та регулює діяльність деяких залоз внутрішньої секреції, також містить мікроелементи — ванадій, титан, срібло, нікель, стронцій і кремнеземову кислоту. Виявляє, отже, пом’якшувальний (дія слизу), протизапальний (дія дубильних речовин) і сечогінний вплив (дія сапонінів і кремнеземової кислоти).
Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку медунки і настоюють 10 хвилин. Підсолоджений медом чай п’ють вранці і ввечері по 1 склянці, ковтками (рекомендують дітям).
При проносах і різі в кишечнику, кровотечах з легень і кривавому сечовипусканні беруть трави медунки, льняного сім’я і кореня живокосту по 1 столовій ложці, додають 100 г ягід шипшини і готують напар звечора на 1 л окропу та настоюють до ранку. Вранці розтирають набухлі ягоди шипшини, переціджують і випивають усе за кілька разів протягом дня. При зниженому апетиті і проносах у хворих на туберкульоз 1 столову ложку суміші трави медунки лікарської, трави хвоща польового, кореневища гірчака зміїного, шишкоягід ялівцю і ісландського моху у співвідношенні 2 : 2 : 1 : 1 :2,5 настоюють 2 години в склянці холодної води, варять 5 хвилин і через 10 хвилин проціджують. П’ють ковтками протягом дня. Замість напарів можна вживати чайними ложками видушений сирий сік, змішаний з медом.
Суміш кореня медунки, пелюсток троянди культурної і квіток ромашки (кожного по 1 столовій ложці), і трави звіробою (2 столових ложки) варять у 1,5 л води 20 хвилин (рахують від початку кипіння), настоюють півгодини, проціджують і гарячим відваром провадять двічі на день спринцювання піхви при білях у жінок.
В.В.Кархут, Ліки навколо нас, Видавництво "Здоров'я", Київ, 1973
Попередження: перш ніж скористатися рецептом, порадьтеся з лікарем
